Сайт для бухгалтеров №1 в Украине

Получайте
новости почтой!


  • Щодо окремих питань оподаткування неприбуткових організацій (лист ДПС від 14.07.2021 р. № 2751/ІПК/99-00-21-02-02-06)

Щодо окремих питань оподаткування неприбуткових організацій (лист ДПС від 14.07.2021 р. № 2751/ІПК/99-00-21-02-02-06)

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ

від 14.07.2021 р. № 2751/ІПК/99-00-21-02-02-06

Державна податкова служба України розглянула звернення щодо окремих питань оподаткування неприбуткових організацій та, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), у межах повноважень повідомляє.

Згідно із запитом комунальне некомерційне підприємство (далі - підприємство), що є закладом охорони здоров'я та внесене до Реєстру неприбуткових установ та організацій (далі - Реєстр), звертається з питанням щодо відповідності вимогам для перебування у статусі неприбуткової організації у разі надання додатково оплачуваних відпусток окремим працівникам підприємства у зв'язку із сімейними обставинами та похованням, а також проведення виплат матеріальної допомоги разового характеру у зв'язку з такими обставинами в межах виконання зобов'язань, встановлених колективним договором.

Пунктом 133.4 ст. 133 Кодексу встановлено, що не є платниками податку на прибуток підприємств неприбуткові підприємства, установи та організації у порядку та на умовах, встановлених цим пунктом.

Так, згідно з пп. 133.4.1 п. 133.4 ст. 133 Кодексу неприбутковим підприємством, установою та організацією для цілей оподаткування податком на прибуток підприємств є підприємство, установа та організація (далі - неприбуткова організація), що одночасно відповідає таким вимогам:

утворена та зареєстрована в порядку, визначеному законом, що регулює діяльність відповідної неприбуткової організації;

установчі документи якої (або установчі документи організації вищого рівня, на підставі яких діє неприбуткова організація відповідно до закону) містять заборону розподілу отриманих доходів (прибутків) або їх частини серед засновників (учасників у розумінні Цивільного кодексу України), членів такої організації, працівників (крім оплати їхньої праці, нарахування єдиного соціального внеску), членів органів управління та інших пов'язаних з ними осіб. Для цілей цього абзацу не вважається розподілом отриманих доходів (прибутків) фінансування видатків, визначених підпунктом 133.4.2 п. 133.4 ст. 133 Кодексу;

установчі документи якої (або установчі документи організації вищого рівня, на підставі яких діє неприбуткова організація відповідно до закону) передбачають передачу активів одній або кільком неприбутковим організаціям відповідного виду, іншим юридичним особам, що здійснюють недержавне пенсійне забезпечення відповідно до закону (для недержавних пенсійних фондів), або зарахування до доходу бюджету у разі припинення юридичної особи (у результаті її ліквідації, злиття, поділу, приєднання або перетворення). Положення цього абзацу не поширюється на об'єднання та асоціації об'єднань співвласників багатоквартирних будинків та житлово-будівельні кооперативи;

внесена контролюючим органом до Реєстру.

Доходи (прибутки) неприбуткової організації використовуються виключно для фінансування видатків на утримання такої неприбуткової організації, реалізації мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених її установчими документами (абзац перший пп. 133.4.2 п. 133.4 ст. 133 Кодексу).

Тож обов'язковими умовами перебування комунального некомерційного підприємства в статусі неприбуткової організації є, зокрема, заборона розподілу доходів (прибутків) або їх частини серед засновників (учасників), членів таких організацій, працівників (крім оплати їхньої праці, нарахування єдиного соціального внеску), членів органів управління та інших пов'язаних з ними осіб та використання своїх доходів (прибутків) виключно для фінансування видатків на утримання такої неприбуткової організації, реалізації мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених її установчими документами.

Економічні, правові та організаційні засади оплати праці працівників, які перебувають у трудових відносинах, на підставі трудового договору з підприємствами, установами, організаціями усіх форм власності та господарювання, а також з окремими громадянами та сфери державного і договірного регулювання оплати праці визначає Закон України від 24 березня 1995 року N 108/95-ВР "Про оплату праці", зі змінами та доповненнями (далі - Закон N 108/95).

Відповідно до ст. 2 Закону N 108/95 до складових структури заробітної плати відносяться основна заробітна плата, додаткова заробітна плата та інші заохочувальні та компенсаційні виплати.

Згідно з пп. 2.2.12 п. 2.2 розділу II Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Державного комітету статистики України від 13 січня 2004 року N 5, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 27 січня 2004 року за N 114/8713 (далі - Інструкція N 5), до фонду додаткової заробітної плати відноситься оплата за невідпрацьований час, зокрема, оплата додаткових відпусток (понад тривалість, передбачену законодавством), наданих відповідно до колективного договору.

Пунктом 2.3.2 Інструкції N 5 передбачено, що до складу фонду заробітної плати в частині інших заохочувальних та компенсаційних виплат включаються, зокрема, одноразові заохочення працівників, не пов'язані з конкретними результатами праці (наприклад, до ювілейних та пам'ятних дат, як у грошовій, так і натуральній формі).

Перелік інших виплат, що не належать до фонду оплати праці, встановлено розділом 3 Інструкції N 5.

Так, згідно з п. 3.31 розділу 3 Інструкції N 5 матеріальна допомога разового характеру, що надається підприємством окремим працівникам у зв'язку із сімейними обставинами, на оплату лікування, оздоровлення дітей, поховання, відносяться до складу інших виплат, що не належать до фонду оплати праці.

При цьому підпунктом 1 п. 3 розділу I Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 29.12.2017 N 148, визначено, що виплати, пов'язані з оплатою праці - це виплати, віднесені до фонду оплати праці, а також до інших виплат, що не належать до цього фонду згідно з Інструкцією N 5.

Слід зазначити, що згідно з пп. 14.1.195 п. 14.1 ст. 14 Кодексу працівником вважається фізична особа, яка безпосередньо власною працею виконує трудову функцію згідно з укладеним з роботодавцем трудовим договором (контрактом) відповідно до закону.

Тобто у разі застосування понять, пов'язаних з оплатою праці, необхідна наявність трудових відносин між фізичною особою та підприємством.

Кодекс законів про працю України (далі - КЗпП), який регулює трудові відносини всіх працівників, передбачає, що на основі чинного законодавства, прийнятих сторонами зобов'язань з метою регулювання виробничих, трудових і соціально-економічних відносин і узгодження інтересів трудящих, власників та уповноважених ними органів укладається колективний договір (ст. 10 КЗпП).

У колективному договорі, як визначено статтею 13 КЗпП, встановлюються взаємні зобов'язання сторін щодо регулювання виробничих, трудових, соціально-економічних відносин, зокрема: нормування і оплати праці, встановлення форм, системи, розмірів заробітної плати та інших видів трудових виплат (доплат, надбавок, премій та ін.); встановлення гарантій, компенсацій, пільг; забезпечення житлово-побутового, культурного, медичного обслуговування, організації оздоровлення і відпочинку працівників тощо.

Отже, оплата підприємством у статусі неприбуткової організації додаткових відпусток (понад тривалість, передбачену законодавством), наданих відповідно до колективного договору окремим працівникам, а також проведення виплат матеріальної допомоги разового характеру, що надається підприємством окремим працівникам у зв'язку із сімейними обставинами, та, зокрема, на поховання в межах виконання зобов'язань, встановлених колективним договором, не є підставою для виключення такого підприємства з Реєстру, якщо такі виплати здійснюються із дотриманням вимог законодавства про працю.

У разі недотримання неприбутковою організацією вимог, встановлених пунктом 133.4 ст. 133 Кодексу, така організація підлягає виключенню з Реєстру з визначенням податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємств відповідно до підпунктів 133.4.3 та 133.4.4 п. 133.4 ст. 133 Кодексу.

Згідно з п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.

Для того, чтоб распечатать текст необходимо оформить подписку
copy-print__image
Данная функция доступна только
авторизованным пользователям