Курсові різниці: правила розрахунку

Розрахунки за операціями у сфері зовнішньо-економічної діяльності (далі – ЗЕД) зазвичай проводять в іноземній валюті. В обліку такі операції відображають у національній валюті – гривні. Як наслідок, від перерахунку валют в обліку виникають курсові різниці. Поговоримо про правила розрахунку курсових різниць.

Курсові різниці

Курсова різниця – це різниця між оцінками однакової кількості одиниць іноземної валюти при різних валютних курсах (п. 4 П(С)БО 21). Для розрахунку курсових різниць необхідно брати виключно офіційний валютний курс Нацбанку. Міжбанківський валютний курс України чи крос-курс для цього не використовують. Наприклад, різниця між курсом НБУ та біржовим курсом на міжбанківському валютному ринку України, яка виникає під час здійснення операції з купівлі іноземної валюти, не є курсовою різницею в розумінні П(С)БО 21. У бухобліку її зараховують або до доходу (за кредитом субрахунку 711 «Дохід від купівлі-продажу іноземної валюти»), або до витрат (за Дт субрахунку 942 «Витрати на купівлю-продаж іноземної валюти»).

Особливості обліку операцій в інвалюті також залежать від того, з якою статтею балансу маємо справу: монетарною чи немонетарною.

Курсові різниці розраховують лише за монетарними статтями (п. 8 П(С)БО 21).

Монетарні статті балансу

Монетарними є статті балансу про грошові кошти, а також про такі активи й зобов’язання, які будуть отримані або сплачені у фіксованій (або визначеній) сумі грошей або їх еквівалентів, зокрема:

• інвалюта на рахунках;
• інвалютні зобов’язання за оприбутковані товари, отримані роботи й послуги;
• інвалютна заборгованість за відвантажені товари, надані послуги й роботи;
• заборгованість за інвалютним кредитом;
• заборгованість за поворотною фінансовою допомогою в інвалюті;
• непогашена заборгованість перед підзвітною особою за затвердженими витратами в закордонному відрядженні.

Визначення курсових різниць за монетарними статтями в іноземній валюті здійснюється на дату:

• балансу – із застосуванням валютного курсу на кінець дня дати балансу;
• здійснення господарської операції – із застосуванням валютного курсу на початок дня дати здійснення операції. Визначають курсові різниці на дату здійснення господарської операції або в межах суми операції, або за всією статтею (відповідно до облікової політики підприємства). Також дозволяється здійснити перерахунок залишків на кінець дня за монетарними статтями в іноземній валюті, за якими протягом дня здійснювалися господарські операції із застосуванням валютного курсу, встановленого на кінець цього дня.

Немонетарні статті балансу

До немонетарних статей належать будь-які аванси у валюті – отримані чи перераховані. Вони відображаються в обліку за курсом НБУ на момент отримання чи перерахування авансу і не підлягають перерахунку на дату балансу.

Отже, курсові різниці визначають:

• виключно за монетарними статтями балансу;
• на кожну дату балансу і дату здійснення господарської операції;
• із застосуванням курсу, установленого НБУ.

З огляду на викладене, розрахунок курсової різниці (КР) здійснюють за формулою:

КР = Ʃго × (К₂ – К₁),

де Ʃго – сума господарської операції (монетарної статті);

К₁ – курс НБУ на дату здійснення операції, на дату балансу;

К₂ – курс НБУ на дату визначення курсової різниці.