Обмеження праці жінок на роботах у нічний час та тривалість такої роботи

Протягом минулого тижня багато запитань надходило до Східного міжрегіонального управління щодо обмеження використання праці жінок у нічний час, тривалості нічних змін.  Роз’яснення з цих питань надає заступник начальника відділу управління з питань праці Наталя Морозова.

Почнемо зі з’ясування питання який саме час вважається нічним. Нічним вважається час з 10 години вечора до 6 години ранку (ч. 3 ст. 54 КЗпП).

Згідно зі ст. 175 КЗпП залучення жінок до робіт у нічний час не допускається, за винятком тих галузей економіки України, де це викликається особливою необхідністю і дозволяється як тимчасовий захід.

Перелік цих галузей і видів робіт із зазначенням максимальних термінів застосування праці жінок у нічний час затверджується Кабінетом Міністрів України.

Зазначені у частині першій цієї статті обмеження не поширюються на жінок, які працюють на підприємствах, де зайняті лише члени однієї сім’ї.

Проте, нормами  ч. 1 ст. 8 Закон України від 15.03.2022 р. № 2136-IX «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» (далі – Закон № 2136) визначено, що у період дії воєнного стану не залучаються до роботи в нічний час без їх згоди: вагітні жінки і жінки, які мають дитину віком до одного року, особи з інвалідністю, яким за медичними рекомендаціями протипоказана така робота.

У мирні часи, до початку військової агресії рф, ч. 1 ст. 54 КЗпП було передбачено, що при роботі в нічний час встановлена тривалість роботи (зміни) скорочувалася на одну годину. Це правило не поширювалося на працівників, для яких уже передбачено скорочення робочого часу.

Тривалість нічної роботи зрівнювалася з денною в тих випадках, коли це необхідно за умовами виробництва, зокрема у безперервних виробництвах, а також на змінних роботах при шестиденному робочому тижні з одним вихідним днем (ч. 2 ст. 54 КЗпП).

На сьогодні, у період дії воєнного стану, норми частини першої і другої статті 54 КЗпП не застосовуються (ч. 2 ст. 8 Закону № 2136).