Платник ЄП надає в оренду частину земельної ділянки. Як визначити площу земельної ділянки, що підлягає оподаткуванню земельним податком?

Платник єдиного податку другої – третьої груп, надає в оренду (найм), позичку частину земельної ділянки або нерухомого майна. Як визначити площу земельної ділянки, що підлягає оподаткуванню земельним податком?

Відповідно до п.п. 14.1.147 ПКУ плата за землю – обов’язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Об’єктами оподаткування платою за землю є, зокрема, об’єкти оподаткування земельним податком:

- земельні ділянки, які перебувають у власності;

- земельні частки (паї), які перебувають у власності;

- земельні ділянки державної та комунальної власності, які перебувають у володінні на праві постійного користування.

Разом з тим абзацом першим п. 284.3 ПКУ визначено, якщо платники податку, які користуються пільгами з цього податку, надають в оренду земельні ділянки, окремі будівлі, споруди або їх частини, податок за такі земельні ділянки та земельні ділянки під такими будівлями (їх частинами) сплачується на загальних підставах з урахуванням прибудинкової території.

Згідно із частиною першою ст. 797 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-ІV, вказано, що плата, яка справляється з наймача будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини), складається з плати за користування нею і плати за користування земельною ділянкою.

Тобто, у платників єдиного податку другої – третьої груп, які набули у власність або у постійне користування земельну ділянку та надають її та/або нерухоме майно, що знаходиться на такій земельній ділянці, в оренду (найм), позичку виникає обов’язок сплачувати земельний податок та надавати податкову декларацію з плати за землю на загальних підставах.

За земельну ділянку, на якій розташована будівля, що перебуває у користуванні кількох юридичних або фізичних осіб, податок нараховується кожному з них пропорційно тій частині площі будівлі, що знаходиться в їх користуванні, з урахуванням прибудинкової території.

Платники єдиного податку звільняються від обов’язку нарахування, сплати та подання податкової звітності, зокрема, згідно із п.п. 4 п. 297.1 ПКУ, з податку на майно в частині земельного податку за земельні ділянки, що використовуються платниками єдиного податку першої –  третьої груп для провадження господарської діяльності (крім діяльності з надання земельних ділянок та/або нерухомого майна, що знаходиться на таких земельних ділянках, в оренду (найм), позичку, на іншому праві користування) та платниками єдиного податку четвертої групи для ведення сільськогосподарського товаровиробництва.

Враховуючи зазначене, якщо платниками єдиного податку першої – третьої груп у договорі оренди (найму), позички не визначений розмір земельної ділянки або невраховані вимоги ст. 286 ПКУ, то вказані платники сплачують земельний податок за всю земельну ділянку.

Якщо у договорі оренди (найму), позички визначений розмір земельної ділянки, з урахуванням ст. 286 ПКУ, то вказані платники сплачують земельний податок лише за земельну ділянку яку передали в оренду (найм), позичку.