Єдиний податок та податкове навантаження: бізнес надав свої пропозиції до стратегії відновлення

Конференція «Стратегія відновлення, сталого розвитку та цифрової трансформації малого та середнього підприємництва до 2027 року – бачення бізнесу» відбулася у Києві. Її учасниками стали представники провідних бізнес-асоціацій, народні депутати Олексій Мовчан, Ігор Марчук, Ярослав Железняк, заступник міністра економіки Олексій Соболев, бізнес-омбудсмен Роман Ващук, фахівці аналітичних центрів. В центрі обговорення було напрацювання спільних пропозицій бізнесу та аналітичних центрів до Стратегії відновлення, сталого розвитку та цифрової трансформації малого та середнього підприємництва до 2027 року. 

Організаторами заходу виступили Українська Рада Бізнесу, ТПП і Програма розвитку ООН (UNDP) в Україні за підтримки уряду Швейцарії. Аналітичний партнер: Економічна експертна платформа. 

«Головна мета нашої зустрічі – максимально залучити бізнес-спільноту до роботи над Стратегією відновлення МСП до 2027 року. Працюємо далі над доповненням та затвердженням документу, який визначить чітку спільну стратегію, яку підтримає бізнес. Бо не ефективно кожні півроку змінювати курс, жодна економічна потуга не витримає такого перевантаження», – зазначив, відкриваючи зустріч, Геннадій Чижиков, президент Торгово-промислової палати України, де відбувалася конференція.

“Конференція підсумовує низку заходів з напрацювання пропозицій бізнесу до Стратегії МСП 2024-2027, проведених за підтримки міжнародних партнерів”, – наголосив модератор заходу Михайло Непран, перший віце-президент ТПП України. 

Максим Борода, керівник проекту “Зміцнення членських бізнес-об’єднань мікро-, малих і середніх підприємств” Програми розвитку ООН в Україні зазначив: “Пропозиції до проекту Стратегії були розроблені більш, ніж 50 бізнес-об’ єднанням, за якими стоять десятки тисяч підприємців, яких вони представляють. Стратегія розвитку МСП має забезпечувати суб’єктність бізнес-об’єднань і вбачати їх дієвими репрезентативними партнерами Уряду у питанні розвитку малого та середнього бізнесу”. 

Заступник директора / Координатор проєктів Швейцарського бюро співробітництва в Україні Віктор Шуткевич підкреслив: “Посольство Швейцарії продовжує надавати значну підтримку українському малому та середньому бізнесу. Ця підтримка зосереджена на таких напрямах, як український експорт, підтримка релокації підприємств та співпраця з комерційними банками з метою отримання грантів для малого й середнього бізнесу”.

Учасники конференції обговорили результати досліджень та спільно напрацьованих аналітичними центрами та бізнес асоціаціями пропозицій до Стратегії МСБ 2027, які презентували представники провідних аналітичних центрів – Дмитро Боярчук, керівник CASE Ukraine, Олег Гетман, координатор експертних груп Економічної експертної платформи, і Андрій Длігач, голова Ради Коаліції бізнес-спільнот за модернізацію України. 

Роман Ващук, Бізнес-омбудсмен України зазначив, що на сьогодні надважливим є питання перезавантаження Державної податкової служби України, Державної митної служби України та Бюро економічної безпеки України.

Ярослав Железняк, перший заступник голови Комітету ВРУ з питань фінансів, податкової та митної політики, наголосив, що народним депутатам важливо отримувати фідбек від бізнесу по ключовим проєктам. Також він зупинився на важливості питання перезавантаження трьох органів державної виконавчої влади – БЕБ, ДПС, ДМС, за вирішального голосу міжнародних експертів.

Ігор Марчук, народний депутат, голова підкомітету з питань взаємодії держави і бізнесу та інвестицій, Комітету ВРУ з питань економічного розвитку звернув увагу на такі аспекти:

• Необхідності визнання на найвищому політичному рівні важливості підприємців, їх внеску в зростання зайнятості населення, інноваційного й технологічного розвитку, добробуту місцевих і регіональних громад та економічного процвітання в цілому;
• Важливості застосування диференційованих політик, механізмів та засобів державної підтримки ММСП з урахуванням категорій підприємств (мікро, малі тощо);
• Необхідність всеохопної економічної мобілізації (економізацію) суспільства, з метою самоорганізації та саморозвитку, набуття навичок необхідних підприємцям для започаткування власної справи, а також популяризація самозайнятості, як привабливого варіанту кар’єри;

У дискусії взяли участь урядовці, народні депутати, представники бізнесу. 

Заступник Міністра економіки Олексій Соболев запевнив, що всі спільні пріоритети бізнесу буде можливо додати до Стратегії. Для цього бізнес-асоціації мають створити єдиний документ. 

Спільні пропозиції бізнес-асоціацій та аналітичних центрів, які важливо додати до Стратегії – були презентовані та обговорені на конференції:

1. Взаємодія бізнесу і влади, інклюзивний процес роботи над нормативно-правовими актами, повний цикл формування державної політики. Бізнес-асоціації мають стати суб’єктами реалізації стратегії та об’єктами стратегування.
2. Державні послуги мають реалізовуватися через приватний бізнес; необхідно заборонити комунальним підприємствам бути виконавцями проєктів (вони мають бути виключно замовниками).
3. Осучаснення державно-приватного партнерства (законопроєкт №7508)
4. Реформа державної служби, зокрема запровадження відповідальності керівного складу держапарату; відновлення прозорих конкурсів та громадський контроль за відкритими конкурсами на ключові посади у владі. 
5. Мінімізація наслідків дефіциту робочої сили: якісне бронювання, доступ МСБ до бронювання, запуск е-бронювання, відрядження за кордон для МСБ. 
6. Прискорення зростання заробітних плат, наближення їх до рівня сусідніх країн. Для цього варто знизити навантаження на фонд оплати праці до 25% сукупно. 
7. Взаємодія з перевіряючими та правоохоронними органами; відмова від домінації «фіскальної доцільності» над економічною доцільністю.
8. Інституційна реформа перевіряючих, контролюючих та правоохоронних органів, судової системи. Переобрання керівництва Державної податкової служби, Державної митної служби, Бюро економічної безпеки міжнародними експертами, переатестація всіх кадрів (законопроєкти №10088, №6490д, №9243). 
9. Збереження поточної спрощеної системи оподаткування, сприяння легальному мікро- і малому підприємництву. Заміна тотальної фіскалізації 2-ї та 3-ї груп спрощеної системи на фіскалізацію виключно для окремих ризикових груп платників, які мають значний ризик перевищення лімітів ЄП. Спрощений режим для самозайнятих осіб (законопроєкт №10166). Підвищення порогу переходу на ПДВ.
10. Спрощення умов ведення бізнесу: лібералізація ринкового законодавства (законопроєкт №5473д), закон про внутрішню торгівлю та імплементація директиви ЄС щодо взаємодії виробників та торгових мереж.
11. Спрощення умов ведення бізнесу, необов’язковість актів виконаних робіт/послуг, скасування неефективних та обтяжливих норм державного контролю (законопроєкт №5837) 

Учасники зустрічі досягли порозуміння за всіма питаннями, які обговорювалися, і домовилися про продовження спільної роботи над проєктом Стратегією.