Сайт для бухгалтерів №1 в Україні

Отримуйте
новини поштою!


17.04.24
544 0 Друкувати

Фізособа придбала орендовану нею земельну ділянку: з якої дати вона буде платником земельного податку

Відповідно до п.п. 14.1.147 ПКУ плата за землю – обов’язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності (далі – орендна плата).

Земельний податок – це обов’язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів (п.п. 14.1.72 ПКУ).

Орендна плата для цілей розд. XII ПКУ – обов’язковий платіж за користування земельною ділянкою державної або комунальної власності на умовах оренди (п.п. 14.1.136 ПКУ).

Пунктом 269.1 ПКУ встановлено, що платниками плати за землю є, зокрема, платники земельного податку, а саме власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) (п.п. 269.1.1.1 ПКУ).

Згідно з п. 270.1 ПКУ об’єктами оподаткування платою за землю є, зокрема, об’єкти оподаткування земельним податком:

♦ земельні ділянки, які перебувають у власності (п.п. 270.1.1.1 ПКУ);

♦ земельні частки (паї), які перебувають у власності (п.п. 270.1.1.2  ПКУ).

Підставою для нарахування земельного податку, зокрема, відповідно до підпунктів «а», «б», «д» п. 286.1 ПКУ є:

♦ дані державного земельного кадастру;

♦ дані Державного реєстру речових прав на нерухоме майно;

♦ дані інших правовстановлюючих документів, якими посвідчується право власності або право користування земельною ділянкою, право на земельні частки (паї).

Статтею 125 Земельного кодексу України (далі – ЗКУ) визначено, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України від 01 липня 2004 року № 1952-ІV «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (ст. 126 ЗКУ).

Частиною 1 ст. 9 Закону України від 06.10.1998 р. № 161-XIV «Про оренду землі» (далі – Закон № 161) визначено, що орендар має переважне право на придбання у власність земельної ділянки у разі її продажу, за умови що він сплатить ціну, за якою продається така земельна ділянка.

Якщо відповідно до закону орендар не може набувати у власність земельну ділянку сільськогосподарського призначення, він може в порядку, визначеному ЗКУ, передати своє переважне право купівлі такої земельної ділянки іншій особі, яка відповідно до закону може набувати у власність таку земельну ділянку.

У разі продажу земельної ділянки на земельних торгах реалізація переважного права купівлі земельної ділянки на земельних торгах здійснюється на умовах та в порядку, визначених ст. 135-139 ЗКУ.

Відповідно до ст. 31 Закону № 161 договір оренди землі припиняється, зокрема, у разі поєднання в одній особі власника земельної ділянки та орендаря.

Враховуючи викладене, фізична особа, яка викуповує орендовану нею земельну ділянку державної або комунальної власності на підставі договору купівлі-продажу, є платником земельного податку з дати державної реєстрації права власності на земельну ділянку.

До дати державної реєстрації права власності на земельну ділянку сплачується орендна плата відповідно до договору оренди землі.

За матеріалами ГУ ДПС у Тернопільській області

Бухгалтер 911 наголошує: зміст авторських матеріалів може не співпадати з політикою та точкою зору редакції. Серед авторів матеріалів, що публікуються, є не лише представники редакційної команди.

Викладена інформація в конкретній публікації відображає позицію автора. Редакція не втручається в авторські матеріали, не редагує тексти, тож не несе відповідальності за їх зміст.

Коментарі
Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі
Для того, чтоб распечатать текст необходимо оформить подписку
copy-print__image
Ця функція доступна тільки
авторизованим користувачам