Податкові перевірки як фіскально-каральний інструмент держави

Рада бізнес-обмудсмена (РБО) опублікувала звіт за результатами розслідування за власною ініціативою щодо податкових перевірок. Про це ми писали за посиланням.

Як пояснювала народний депутат Ніна Южаніна, бізнес та професійна спільнота сприймають податкові перевірки як фіскально-каральний інструмент держави та оцінюють свою довіру в контексті проведення перевірок:

▪️ до регіональних податкових органів на рівні 13%;
▪️ до центрального апарату ДПС - 19%.
 
Щороку 99+% податкових надходжень – це добровільна сплати податків, а частка надходжень від донарахованих грошових зобов’язань - 1%.
 
 Завершуються складанням акта: 
▪️ більше 90% фактичних та планових перевірок;
▪️ 75% позапланових  перевірок.
 
Річна сума донарахувань (2020-2022 - мораторій): 
▪️ 2017 р. - 34 млрд грн;
▪️ 2021 р. - 90 млрд грн;
▪️ 2023 р. - 75 млрд грн.
 
При цьому в 2017-2023 роках:
▪️ рівень узгоджень - від 23% (2021) до 64% (2017);
▪️ бюджетних надходжень – від 4% (2023) до 16% (2017).

Щодо бюджетного відшкодування ПДВ, яке може «зависнути» на роки, – норма про виплати пені бізнесу за несвоєчасне відшкодування ПДВ зупинена на період дії воєнного стану.
 
Упродовж 2017-2023 років бізнесу було донараховано 346.2 млрд грн грошових зобов’язань.
 
У цей час у суді всього перебувало 358.3 млрд грн донарахувань, що є очевидним виявом масового невизнання платниками результатів податкових перевірок.
 
Мінфін визначає КРІ (частка спорів, вирішених судами на користь органів ДПС) у кількісному виразі на рівні ~44% та вартісному – ~56%. 

Тобто для держави ситуація прийнятна, якщо податкова програє близько половини судових справ
 
Судове оскарження у місті Києві та Київській області, де зареєстрована чи не половина українських платників податків, заблоковане після ліквідації ОАСК у грудні 2022 року (Київський окружний адміністративний суд за 2023 рік розглянув 43% справ).

Отже, РБО окреслила такі проблеми.
 
1. (Не)справедливі правила гри - непослідовні дії держави у податковій сфері:

•  проведення перевірок на підставі урядової постанови всупереч дії «ковідного» мораторію за законом;
•  тяганина із запровадженням переліку територій бойових дій;
•  незабезпечення перехідного періоду для реєстрації податкових накладних, складених до війни.

 
2. Є перевірка – є донарахування.
 
Так звані «плани донарахувань», від виконання яких залежать премії аудиторів та неможливість завершити перевірку без акта, оскільки ДПС призначить повторну перевірку і наслідки будуть ще жорсткішими, продовжують діяти.
 
3. Багато донарахувань – мало узгоджень.
 
Генерування щороку десятків тисяч актів створює невиправдані обтяження для українського бізнесу, пов’язані із захистом у межах адміністративних і судових процедур, відбираючи час у керівників та оборотний капітал у підприємств, та не збільшує податкові надходження до бюджету України.
 
У третій рік великої війни податкові перевірки усе ще проводяться із презумпцією «злої волі», коли кожен платник податків розглядається як потенційний і навіть ймовірний порушник.