Бухоблік експорту товарів: дата доходу і гривневий еквівалент

Автор: Войтенко Тетяна, податковий експерт.

Експорт товарів — це операція з продажу. Тому коли вона здійснюється, постає питання: як відобразити експортний дохід у бухгалтерському обліку? А точніше — у який саме момент визнавати дохід від реалізації товарів іноземному покупцеві? Також вкрай важливо розуміти: за яким курсом перераховувати інвалютний дохід у валюту звітності (визначати гривневий еквівалент) і коли виникають курсові різниці? Розставимо головні акценти прямо зараз.

Дата визнання експортного доходу

Критерії визнання доходу. Відразу наголосимо: про відображення доходу від експорту товарів на дату отримання передоплати не може бути й мови. Позаяк такі надходження від інших осіб доходами не визнаються (пп. 6.3 і 6.4 НП(С)БО 15 «Дохід»).

За вимогами п. 8 НП(С)БО 15 дохід (виручку) від реалізації продукції (товарів, інших активів) у бухгалтерському обліку визнають за дотримання всіх таких умов:

1) покупцеві передані ризики й вигоди, пов’язані з правом власності на продукцію (товар, інший актив);

2) підприємство не здійснює надалі управління та контроль за реалізованою продукцією (товарами, іншими активами);

3) сума доходу (виручка) може бути достовірно визначена;

4) є впевненість, що в результаті операції відбудеться збільшення економічних вигод підприємства, а витрати, пов’язані з цією операцією, можуть бути достовірно визначені.

Нерідко останні два критерії виконуються вже у момент підписання ЗЕД-договору. А ось виконання перших двох умов якраз і свідчить про необхідність нарахувати дохід. Тому

дохід за експортною операцією слід визнавати на дату останньої з подій: (1) передачі ризиків або (2) втрати контролю

Втрата контролю. Зазвичай втрата контролю супроводжується переходом права власності на товар (див. лист Мінфіну від 03.03.2007 № 31-34000-20-10/4345). Цю подію визначають згідно з умовами укладеного ЗЕД-договору.

Утім, жорстко прив’язуватися до моменту переходу права власності, вважаємо, не коректно. Адже трапляються випадки, коли право власності переходить до покупця набагато пізніше, ніж передається контроль (наприклад, при експорті на умовах відстрочення платежу, якщо договором передбачений перехід права власності після остаточного розрахунку). Тому, на наш погляд,

втрата контролю над реалізованими товарами відбувається у момент їх фізичного відвантаження покупцеві (передання перевізнику)