Що змінилося? Абзац шостий п. 2 Порядку № 100 доповнено реченням такого змісту: «З розрахункового періоду також виключається час, за який відсутні дані про нараховану заробітну плату працівника внаслідок проведення бойових дій під час дії воєнного стану».
Що хотіли сказати? Пропонуємо читати зміну прямо. Якщо підприємство
нараховувало зарплату працівникам, але внаслідок проведення бойових дій під час воєнного стану,
не має доступу до цих відомостей, то при розрахунку середньої зарплати за Порядком № 100, виключаємо час, за який такі відомості відсутні.
Тож сьогодні з розрахункового періоду виключаємо:
1) кількість святкових та неробочих днів, що були такими в мирні часи, визначені ст. 73 КЗпП;
2) час, протягом якого працівник згідно із законодавством не працював і за ним не зберігався заробіток або зберігався частково;
3) час, за який відсутні дані про нараховану заробітну плату працівника внаслідок проведення бойових дій під час дії воєнного стану.
Приклад 1.
Працівник підприємства, яке знаходилось в Харкові, звільняється 10.05.2022. Розрахунковий період — травень 2021 року — квітень 2022 року (365 к. дн.). В розрахунковому періоді працівник з 24.02.2022 по 30.04.2022 знаходився в карантинні відпустці без збереження зарплати (66 к. дн.). Інший час був відпрацьований, зарплата нарахована та виплачена, проте наразі бухгалтер через бойові дії не має доступу до відомостей про нараховану зарплату за січень — лютий 2022 року.
Зарплата за період травень — грудень 2021 року склала 72000 грн.
З розрахункового періоду виключаємо:
1) час відпуски за свій рахунок (66 к. дн.);
2) час, за який відсутні дані про нараховану зарплату внаслідок бойових дій (з 01.01.2022 по 23.02.2022, 54 к. дн);
3) святкові та неробочі дні, що припали на період, який залишився у розрахунковому періоді (травень — грудень 2021 року, 8 к. дн.).
Кількість календарних днів, що візьме участь у розрахунку середньої зарплати для визначення суми компенсації за невикористану відпустку, складе:
365 - 66 - 54 - 8 = 237 (к. дн.).
Сума середньоденної зарплати дорівнює:
72000 : 237 = 303,80 (грн).
Зауважимо, що якщо на вашому підприємстві (у ФОП) вникала ситуація, за якої було втрачено доступ до відомостей з нарахованою зарплатою працівників, то тут на допомогу може прийти портал Пенсійного фонду. У разі подання об’єднаної звітності інформацію про нараховувану зарплату за періоди, що потрапили до такої звітності, можна знайти в довідках ОК-5, ОК-7.
Проте ця порада лише для роботодавців, працівники яких отримують виплати, що включаються в розрахунок середньої зарплати та премії, що нараховуються місяць в місяць. В будь-якому випадку,
- якщо ви не маєте доступу до зарплати, нарахованої за місяці, що увійшли до розрахунковому періоді, безпечніше виключити такі місяці з розрахунку
Хоча в такому випадку у працівника може знизитися сума середньої зарплати.
Приклад 2.
Працівник підприємства йде у щорічну основну відпустку з 16.05.2022. Розрахунковий період — травень 2021 року — квітень 2022 року. В розрахунковому періоді працівник отримував основну зарплату виходячи з окладу, премії за квартал та винагороду за рік. Проте доступ до відомостей про нараховану зарплату за період травень 2021 року — лютий 2022 року, неможливий у зв’язку з окупацією території де знаходилося підприємство.
При цьому з 24.02.2022 й по 30.04.2022 працівник знаходиться у відпустці без збереження зарплати (66 к. дн.).
З розрахункового періоду виключаємо:
1) час відпуски без збереження зарплати (66 к. дн.);
2) час, за який відсутні дані про нараховану зарплату внаслідок бойових дій (з 01.05.2021 по 23.02.2022, 299 к. дн).
Що залишається в розрахунковому періоді? Нічого!
Як тоді рахуємо середньоденну зарплату? Виходячи з окладу (тарифної ставки) працівника. Якщо розмір окладу (тарифної ставки) є меншим від передбаченого законодавством розміру мінімальної заробітної плати, середню зарплату розраховуємо з установленого розміру мінімальної заробітної плати на час розрахунку (див. абзаци двадцять перший — двадцять четвертий п. 4 Порядку № 100).
Припустимо, оклад працівника складає 7000 грн, повна зайнятість. Тоді середньоденна зарплата дорівнює:
7000 х 12 : (365 - 11) = 237,29 (грн),
де 12 — кількість місяців розрахункового періоду (травень 2021 року — квітень 2022 року);
365 — кількість календарних днів у розрахунковому період;
11 — кількість святкових та неробочих днів, що припали на розрахунковий період (без врахування 24.04.2022).
Звісно, якби роботодавець працівника мав доступ до відомостей про нараховану зарплату, то в розрахунку окрім основної зарплати, розрахованої з окладу, були б ще й розподілені премії. Але маємо те, що маємо.
- Чи потрібно після того, як відновиться доступ до нарахованої зарплати, проводити перерахунок вже розрахованої середньої?
Вважаємо, що ні. Порядок № 100 цього не вимагає.
