Чи передбачено компенсацію роботодавцям витрат, пов’язаних із сплатою єдиного внеску у зв’язку із створенням нового робочого місця?
Компенсацію роботодавцям витрат, пов’язаних із сплатою ЄСВ у зв’язку із створенням нового робочого місця, передбачено
► Порядком компенсації роботодавцям частини фактичних витрат, пов’язаних із сплатою ЄСВ за працевлаштування на нові робочі місця (далі – Порядок компенсації єдиного внеску роботодавцям), та
► Порядком компенсації суб’єктам малого підприємництва фактичних витрат у розмірі єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування за працевлаштування зареєстрованих безробітних на нові робочі місця (далі – Порядок компенсації єдиного внеску суб’єктам малого підприємництва), які затверджені постановою КМУ від 18.03.2023 р. № 338.
Відповідно до п. 7 Порядку компенсації єдиного внеску роботодавцям, його дія поширюється на роботодавців (суб’єктів господарювання), які:
► створюють нові робочі місця та працевлаштовують на них працівників шляхом укладення трудового договору;
► протягом 12 місяців з дня укладення трудового договору з особою, працевлаштованою на нове робоче місце, щомісяця здійснюють виплату їй заробітної плати в розмірі не менше ніж три мінімальні заробітні плати.
Якщо роботодавець забезпечив дотримання вимог, передбачених п. 7 Порядку компенсації єдиного внеску роботодавцям, він має право протягом наступних 12 місяців на компенсацію фактичних витрат у розмірі 50 відс. суми нарахованого єдиного внеску за відповідну особу за місяць, за який він сплачений, за умови збереження рівня заробітної плати в розмірі не менше ніж три мінімальні заробітні плати за кожну таку особу.
У разі зменшення штатної чисельності працівників та/або фонду оплати праці роботодавець втрачає право на компенсацію.
Згідно з п. 2 Порядку компенсації єдиного внеску суб’єктам малого підприємництва, його дія поширюється на роботодавців, які одночасно:
є суб’єктами малого підприємництва;
створюють нові робочі місця та працевлаштовують на них зареєстрованих безробітних шляхом укладення трудового договору.
Право на компенсацію у розмірі фактичних витрат має роботодавець, який працевлаштовує на нове робоче місце строком не менше ніж на два роки за направленням центру зайнятості зареєстрованих безробітних (п. 3 Порядку компенсації єдиного внеску суб’єктам малого підприємництва).
Зареєстрований безробітний може бути працевлаштований у роботодавця з виплатою компенсації за нього один раз на п’ять років за умови, що він у відповідному п’ятирічному періоді не був працевлаштований будь-яким роботодавцем з наданням йому компенсацій, передбачених Законом України від 05.07.2012 р. № 5067-VІ «Про зайнятість населення» (крім професійного навчання, перепідготовки та підвищення кваліфікації безробітного) (п. 4 Порядку компенсації єдиного внеску суб’єктам малого підприємництва).
Компенсація виплачується за кожен непарний місяць роботи з дня працевлаштування зареєстрованого безробітного. Загальна тривалість виплати компенсації становить 12 місяців упродовж наступних двох років (п. 6 Порядку компенсації ЄСВ суб’єктам малого підприємництва).
Пунктом 9 Порядку компенсації єдиного внеску суб’єктам малого підприємництва, зокрема передбачено, що у разі звільнення працівника, за якого виплачувалася компенсація, до закінчення дворічного строку з дня працевлаштування з підстав, передбачених п. 1 частини першої ст. 36 (припинення трудового договору за угодою сторін) або п. 1 ч. 1 ст. 40 (розірвання трудового договору у випадку змін в організації виробництва і праці, зокрема ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників) Кодексу законів про працю України від 10 грудня 1971 року № 322-VIII, сума виплачених коштів повертається у повному обсязі до бюджету Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття або Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю залежно від джерела фінансування компенсації, крім випадку, коли на його робоче місце роботодавцем працевлаштовано іншого зареєстрованого безробітного за направленням центру зайнятості до закінчення дворічного строку.
Виплата компенсації зберігається у разі, коли інший зареєстрований безробітний працевлаштований на місце звільненого працівника у строк, що не перевищує 60 календарних днів.
Тривалість виплати компенсації та строк працевлаштування обчислюються сумарно з дати працевлаштування першого безробітного, враховуючи строки виплаченої компенсації та перерви між працевлаштуванням безробітних.