Закон про відпустки поширюється на всіх громадян України, які перебувають у трудових відносинах із підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, виду діяльності та галузевої належності, а також працюють за трудовим договором у фізичної особи-підприємця, складання графіка встановлено для всіх роботодавців незалежно від чисельності працівників.
Графік відпусток складають на кожен календарний рік не пізніше ніж до 5 січня поточного року. Узгоджений графік відпусток дозволяє організувати планомірне надання щорічних відпусток усім працівникам.
При цьому, конкретний період надання щорічних відпусток у межах, установлених графіком, узгоджується між працівником і власником або уповноваженим ним органом, який зобов'язаний письмово повідомити працівника про дату початку відпустки не пізніш як за два тижні до встановленого графіком терміну.
Якщо працівник виявив бажання використати щорічну відпустку в інший період, ніж передбачений графіком відпусток, це питання має вирішуватися за погодженням сторін трудового договору (між працівником та роботодавцем).
Як правило, у такому разі заявник має написати заяву, на яку роботодавець накладає резолюцію, погоджуючись надати щорічну відпустку у зазначені у ній терміни, або через певні обставини пропонує перенести її на інший період. Далі на підставі цієї заяви видається наказ (розпорядження) про надання відпустки.
При цьому, роботодавець може як задовольнити прохання працівника про перенесення строків щорічної відпустки, визначених графіком, або відмовити йому.
Форма графіка надання відпусток може бути довільна.
У графіку достатньо зазначити місяць і заплановану кількість днів відпустки. А коли саме працівник піде у відпустку, визначається за два тижні до її початку наказом керівника.
До графіка відпусток включають такі щорічні відпустки: основна; додаткова за роботу зі шкідливими та важкими умовами праці; додаткова за особливий характер праці; інші додаткові, передбачені законодавством.
Відсутність графіка відпусток розглядається, як «інше порушення вимог законодавства про працю». За такі порушення передбачено фінансові санкції відповідно до статті 265 Кодексу законів про працю у вигляді штрафу у розмірі мінімальної заробітної плати з 1 квітня 2024 року це 8000 гривень.