Законопроєкт про справедливу оплату праці: що зміниться для бізнесу і держсектору

У Верховній Раді зареєстровано проєкт Закону України «Про справедливу систему оплати праці в Україні» №14387 від 19.01.2026. Однією з авторів законопроєкту є Галина Третьякова, голова Комітету ВРУ з питань соціальної політики.

Документ пропонує комплексну реформу системи оплати праці та має застосовуватися як у публічному секторі, так і в бізнесі, встановлюючи єдині принципи, гарантії та базові орієнтири формування заробітних плат.

Єдина логіка оплати праці для всіх секторів

Законопроєкт визначає загальні принципи оплати праці — справедливість, недискримінацію, відповідність ринковій вартості праці, фінансовим можливостям роботодавця та прозорість. Ці принципи є обов’язковими для підприємств усіх форм власності, включно з приватним бізнесом та ФОПами, які використовують найману працю.

Водночас механізми прямого державного регулювання істотно різняться залежно від сектору.

Ключова новація для бізнесу — мінімальна зарплата через медіанну

Одним із центральних елементів законопроєкту є перегляд підходу до встановлення мінімальної заробітної плати. Пропонується прив’язати її не до політичних рішень, а до медіанної заробітної плати в країні.

Медіанна зарплата — це показник, за якого 50% працівників отримують менше, а 50% — більше. На відміну від середньої зарплати, вона не спотворюється надвисокими доходами окремих категорій і вважається більш точним відображенням реального рівня доходів.

Проєкт передбачає поетапне впровадження такого підходу:

• з 1 січня 2027 року — мінімальна зарплата не нижча за 50% медіанної;
• з 2028 року — 55%;
• з 2029 року — 60% медіанної зарплати.

Для бізнесу це означає, що медіанна зарплата не встановлюється як обов’язковий рівень оплати, однак вона стає базою для визначення мінімальної зарплати, яку роботодавці зобов’язані забезпечувати. Таким чином, вплив на приватний сектор буде опосередкованим, але системним.

Що змінюється для державного сектору

Найбільш жорсткі механізми регулювання законопроєкт передбачає саме для публічної служби. Зокрема:

• запровадження Виконавчого та Генерального табелів, які встановлюють граничні річні розміри оплати праці;
• обмеження різниці між найвищими та найнижчими рівнями оплати праці не більш як 30%;
• скорочення можливостей для маніпуляцій преміями та надбавками;
• уніфікація підходів до оплати посад однакової «цінності».

Ці положення спрямовані на усунення диспропорцій в оплаті праці в державних органах і не поширюються безпосередньо на бізнес.

Коли можуть запрацювати нові правила

Законопроєкт передбачає набрання чинності з 1 січня 2027 року. До цього часу мають бути розроблені підзаконні акти та приведене у відповідність інше законодавство.

Наразі документ перебуває на стадії законодавчої ініціативи і може бути доопрацьований у процесі розгляду у Верховній Раді.