Олександр Голенко, Експерт з бухгалтерського та податкового обліку.
В умовах постійних планових чи аварійних, очікуваних чи раптових відключень електрики, бізнес рятується, застосовуючи електрогенератори.
Великий бізнес не заморочується і як відповідальний соціальний партнер надає клієнтам та іншим пересічним громадянам можливість заряджати свої гаджети абсолютно безкоштовно та без будь яких умов чи обмежень. Ну, хіба що деякі АЗС, зважаючи на обмежену потужність своїх генераторів, таки забороняють доступ до зарядки повербанків значної ємності.
Малий бізнес – у т.ч. ФОПи - не мають достатньої маржи щоб покрити додаткові витрати на придбання, обслуговування та пальне для генератора. І вимушено вдаються до варіантів – часто сумнівних – отримання компенсації додаткових генераторних витрат від клієнтів.
Використовувати електрогенератори для забезпечення потреб власної господарської діяльності не заборонено жодним суб’єктам.
Акцент 1. Навіть платникам ЄП! Чому «навіть»? З огляду на п.п. 3 п.п. 291.5.1 ПКУ, який прямо забороняє платникам ЄП груп 1-3, зокрема виробництво та продаж підакцизних товарів (крім роздрібного продажу паливно-мастильних матеріалів в ємностях до 20 літрів та діяльності фізичних осіб, пов’язаної з роздрібним продажем пива, сидру, пері (без додання спирту) та столових вин).
А відповідно до п. 215.1 ПКУ електрична енергія є підакцизним товаром.
Важливо, що податківці традиційно читають виробництво та продаж у «зв’язці»: тобто платникам ЄП груп 1-3 виробництво електрики для продажу жорстко забороняють, а виробництво її не для продажу, а для власної господарської діяльності, чітко дозволяють.
Акцент 2. Податківці погоджуються з можливістю платника ЄП груп 1-3 генерувати електрику для потреб власної госпдіяльності – увага! – за умови, якщо у його реєстраційних даних немає таких кодів КВЕД:
35.11 «Виробництво електроенергії»,
35.12 «Передача електроенергії»,
35.13 «Розподілення електроенергії»,
35.14 «Торгівля електроенергією».
Для 101-відсоткової впевненості можна отримати відповідну індивідуальну податкову консультацію.
Акцент 3. На діяльність з електричною енергією (виробництво, передача, розподіл, постачання, трейдерська діяльність, зберігання) необхідно отримати відповідну ліцензію, яка видається Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП).
Наразі інтернет переповнений фотками:
а) прайсів на доступ до електророзетки для увімкнення зарядного пристрою від гаджета клієнта (з різноманітними варіантами обмежень та ціноутворення);
б) фіскальних чеків (мабуть ресторанних) із зазначеною у реквізиті 11 «назвою товару (послуги) / спрощеною назвою товару (послуги)» - «генератор» або «послуга генератора» та відповідно вартістю.
З огляду на анонімність джерел, зазначимо прямо: обидва варіанти надто ризиковані! Від них варто відмовитись чимшвидше!
Проте не будемо забезпечувати контролерів зайвими аргументами для тиску на підприємців, а обмежимось тими, що на поверхні…
Варіант «а» є небезпечним.
Платникам ЄП груп 1-3 загрожує примусове виключення з когорти спрощенців зі сплатою штрафу залежно від групи – за заборонену на ЄП діяльність.
Іншим суб’єктам загрожують санкції за здійснення підліцензійної діяльності без відповідної чинної ліцензії (про розміри санкцій краще умовчимо).
Уникнути ризиків цього варіанту просто: негайно приберіть прайс на придбання електрики.
Варіант «б» ще небезпечніший.
Обговорювати негативні наслідки та загрози для суб’єкта, який сформував та видав фіскальний чек із зазначенням назви номенклатурної позиції «Генератор» або «Послуги генератора», як від здійснення власне продажу клієнту генератора чи послуг генератора (без лапок) не варто. Адже фактично таких продажів не відбулося! Немає належної первинки. До того ж «послуга» реального генератора не відповідає правовому визначенню послуги як такої.
Швидше мова може йти про ознаки удаваності цієї частини правочину. Ну, і про сфальсифікований фіскальний чек.
Але якщо відштовхуватись не від форми, а – як вчить бухгалтерське законодавство – від суті операції, то повертаємось таки до продажу електрики зі згаданими вище ризиками. На цьому зупиняємось…
Щодо уникнення ризиків цього варіанту хороших новин нема: адже податкова має копії таких фіскальних чеків у своїй базі.
Суб’єктам роздрібної торгівлі не треба і не варто вигадувати нічого нового: закладайте додаткові генераторні витрати у націнку. Нарівні з усіма іншими витратами діяльності.
Суб’єкти ресторанного господарства, окрім цього «націночного» варіанту, за бажання виокремлювати генераторні витрати (щоб не чіпати прейскурант) варто сформувати додаткову статтю калькуляції – «обслуговування». Це не потребує жодних додаткових кодів КВЕД. Проте будьте обережні, щоб клієнт не звинуватив вас у нав’язуванні послуги…
Ну, а якщо таки вигадали щось неординарне і вас за це не покарали – не женіться за славою в інеті…
Докладно на цю тему ми писали тут: «Компенсація за генератор у ресторані: податкові ризики та чек РРО»