Посилений контроль чи ПДВ: яке з двох зол готують ФОПам?

Представники 17 коаліцій бізнес-об’єднань, до складу яких входить понад 500 об’єднань малого та середнього бізнесу, що сформували Альянс БО, звернулися до Президента України, Прем’єр-міністра України, Голови Верховної Ради України та Міністра фінансів України із застереженнями щодо податкових ініціатив Мінфіну.

Підставою для звернення стало оприлюднення 18 грудня 2025 року Міністерством фінансів України проєкту Закону України
«Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо реєстрації платників єдиного податку платниками податку на додану вартість», а також відповідного аналізу регуляторного впливу.

У бізнес-спільноті наголошують, що ініціатива Мінфіну щодо фактичного скасування пільгових умов ПДВ-реєстрації для платників єдиного податку та встановлення порогу обов’язкового переходу на ПДВ може мати вкрай негативні наслідки для економіки країни, особливо в умовах воєнного стану.

Основні ризики, на які звертає увагу бізнес

Адміністративний шок для мікробізнесу.
ПДВ потребує складного обліку, регулярної звітності, професійного супроводу та несе високі ризики помилок. Для мікропідприємців це часто означає припинення діяльності, тінізацію або штучне стримування оборотів. За оцінками незалежних аналітичних центрів, додаткові контрпродуктивні витрати підприємців на адміністрування податків можуть сягати 61–115 млрд грн на рік.

Ризики блокування податкових накладних і касові розриви.
Масове розширення кола платників ПДВ без усунення проблем із блокуванням податкових накладних може призвести до касових розривів, зриву постачань та конфліктів із контрагентами, що вдарить і по бізнесу, і по бюджету.

Втрати для місцевих бюджетів.
Спрощена система оподаткування є ключовим джерелом стабільних доходів громад. Закриття ФОПів або перехід у тінь напряму зменшить надходження до місцевих бюджетів і послабить фінансову спроможність громад.

Особливі ризики для прифронтових регіонів.
У прифронтових громадах бізнес працює в умовах обстрілів, перебоїв електропостачання, логістичних проблем і нестачі кадрів. Додатковий податковий тиск у таких умовах означає не детінізацію, а згортання підприємництва.

Відсутність довіри без публічних розрахунків.
Бізнес наголошує, що податкові зміни такого масштабу мають ухвалюватися лише після відкритого моделювання сценаріїв і оцінки впливу на ціни, бюджети громад, бізнес і державу загалом.

Задекларованою метою законопроєкту є збільшення бюджетних надходжень, вирівнювання конкуренції та боротьба зі схемами. Водночас, на думку представників Альянсу, ці цілі можуть бути досягнуті іншими, більш адресними інструментами, без руйнування спрощеної системи.

Для досягнення заявленої мети представники Альянсу вважають за необхідне:

• на законодавчому рівні запровадити чіткі критерії трудових відносин для мінімізації схеми “ФОП замість найму” та окремого чіткого набору критеріїв для мінімізації схем “дроблення”;
• забезпечити здійснення системного контролю за платниками податків у секторах з високим ступенем зловживань та аналіз ланцюгів постачання, забезпечити щомісячну публікацію інформації щодо середніх заробітних плат та податкового навантаження у топ-50 суб’єктів у найбільш ризикових галузях;
• провести повне перезавантаження комісіями за участі міжнародних експертів Державної податкової служби та Служби фінансового моніторингу, прискорити перезавантаження Державної митної служби відповідно до прийнятого Закону;
• законодавчо закріпити якісні КРІ для БЕБ, ДПС, ДМС, які мають бути спрямовані на мінімізацію tax gap;
• зробити обов’язковими до виконання критерії НБУ щодо “кущів ФОПів”, які на цей час доведені до банків лише як рекомендовані. Необхідно також прийняття закону щодо “дропів”, зокрема запровадження реєстру дропів – законопроєкт НБУ;
• важливим для мінімізації схем по приховуванню реальних оборотів є запровадження економічних стимулів для покупців підакцизної продукції отримувати фіскальний чек (лотереї фіскальних чеків, фінансові стимули споживачів).

Пропозиції бізнесу до Уряду

• Кабінету Міністрів України ініціювати перегляд Національної стратегії доходів у частині підходів до спрощеної системи та ПДВ, виключивши рішення, що фактично спрямовані на згортання спрощеної системи через розширення ПДВ‑зобов’язань для малих платників. Законопроєкт щодо “ПДВ для спрощеної системи оподаткування” – не вносити у Верховну Раду.
• Перед будь яким розширенням кола платників ПДВ – необхідно забезпечити радикальне спрощення адміністрування ПДВ для вже діючих платників: максимальну автоматизацію процедур, зменшення ручного втручання, прозорі та стабільні критерії ризику, передбачувані строки розгляду документів, ефективні механізми оскарження та зниження практики блокування податкових накладних
• Уряд має запровадити спрощену систему обліку та звітності для мікро‑ та малого підприємництва на загальній системі оподаткування, яка дозволить підприємствам добровільно масштабуватися та переходити зі спрощеної системи без адміністративного шоку. Це — конструктивна альтернатива примусовому розширенню ПДВ на малий бізнес.
• Запровадити мораторій на будь-яке збільшення податкового та адміністративного навантаження на прифронтові бізнеси до завершення воєнного стану та плюс 12 місяців після цього.

Окремо представники Альянсу наголошують на необхідності консультацій із МВФ та міжнародними партнерами щодо перегляду або модернізації зобов’язань у частині ПДВ для платників єдиного податку з урахуванням безпекової ситуації в Україні.

Бізнес закликає владу розпочати фаховий та інклюзивний діалог для напрацювання збалансованих рішень у сфері податкової та економічної політики, які забезпечать фіскальний ефект без знищення мікро- та малого підприємництва.