У Верховній Раді зареєстровано законопроєкт №14402, яким пропонується прямо закріпити в трудовому законодавстві заборону для роботодавців в односторонньому порядку змінювати умови оплати праці, визначені трудовим договором або контрактом.
Автори законопроєкту посилаються на ст. 43 Конституції України, яка гарантує право на працю та своєчасне отримання винагороди, а також на чинні норми КЗпП і Закону «Про оплату праці».
Ключовим аргументом стала правова позиція Верховного Суду, викладена у постанові від 05.05.2025 у справі № 757/36687/21. Суд наголосив:
роботодавець не має права змінювати умови оплати праці, визначені трудовим контрактом, навіть якщо згодом ухвалено закон, який погіршує такі умови.
Тобто нове законодавство може бути лише підставою для переговорів і внесення змін до контракту, але не для автоматичного зменшення зарплати.
Законопроєктом №14402 пропонується внести зміни:
Її планують доповнити нормами, за якими:
роботодавець не має права в односторонньому порядку приймати рішення з питань оплати праці, що погіршують умови, визначені трудовим договором;
зміни до законодавства, які погіршують умови оплати праці, не можуть бути підставою для невиплати зарплати в розмірах, передбачених чинним трудовим договором, якщо сам договір не змінено.
Передбачено аналогічну норму: законодавчі зміни, які погіршують умови оплати, не звільняють роботодавця від обов’язку платити зарплату, встановлену трудовим договором.
Якщо закон буде ухвалено:
роботодавець не зможе зменшити зарплату «наказом» або посилаючись на нові норми закону;
будь-яка зміна оплати праці потребуватиме внесення змін до трудового договору або контракту;
позиція Верховного Суду фактично буде закріплена на рівні закону, що зменшить кількість трудових спорів.
Законопроєкт передбачає, що у разі його ухвалення, Закон набере чинності з дня, наступного за днем офіційного опублікування.