Звільнення працівника через центр зайнятості: дії роботодавця

 У разі відсутності можливості звільнитися шляхом подачі заяви про звільнення роботодавцю у зв’язку з обставинами, пов’язаними з війною, особа, у випадках передбачених законодавством, має законне право скористалася спрощеним порядком припинення трудового договору з підстав передбачених пунктом 1 частини першої статті 36 КЗпП або статей 38, 39 КЗпП, подавши заяву встановленої форми до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості, про що повідомляється роботодавець.

Як працівник може звільнитися через службу зайнятості

Закон № 2220‑IX дозволяє ВПО та особам на територіях бойових дій, які не можуть подати заяву роботодавцю через війну і з якими ще не розірвано трудовий договір, звільнитися дистанційно.

Такі працівники можуть подати заяву про припинення трудового договору особисто в центрі зайнятості;
або в електронній формі через:

• портал «Дія» (Єдиний держвебпортал електронних послуг);
• вебпортал Державної служби зайнятості;
• засоби телекомунікаційного зв’язку (електронна пошта тощо).

Заява за формою, затвердженою Мінекономіки/Службою зайнятості, подається на ім’я роботодавця, за підставами:

• п. 1 ч. 1 ст. 36 КЗпП (угода сторін),
• ст. 38 КЗпП (звільнення за власним бажанням),
• ст. 39 КЗпП (розірвання строкового договору за заявою працівника).

Центр зайнятості повідомляє роботодавця (будь-якими засобами зв’язку, у т.ч. електронними), а також інформує ПФУ та ДПС.

 Існують обмеження, а саме, цей спрощений порядок не застосовується до:

• керівників підприємств, установ, організацій;
• осіб, що обіймають виборні посади.

Якщо їхній роботодавець на окупованій території або місцеперебування невідоме, заява зберігається в службі зайнятості до деокупації, після чого протягом 7 днів роботодавця повідомляють.

Дії роботодавця після отримання інформації про звільнення працівника через центр зайнятості.

Закон № 2220 не встановлює для роботодавця спеціальної окремої процедури; він діє за загальними нормами КЗпП.

Роботодавець зобов’язаний у день звільнення:

• видати (та/або надіслати) працівникові копію наказу про звільнення;
• нарахувати й виплатити усі належні суми (зарплата, компенсації, вихідна допомога тощо) у строки ст. 116 КЗпП;
• письмово повідомити працівника про всі нарахування при звільненні з розбивкою за видами виплат;
• на вимогу працівника – внести запис до трудової книжки (якщо вона зберігається у роботодавця).

Алгоритм дій роботодавця:

1. Уточнити дату та підставу звільнення.Датою припинення трудового договору є день, що настає за днем подання заяви до центру зайнятості.
Якщо роботодавець не має чіткої інформації, він може звернутися до центру зайнятості з запитом.
2. Оформити наказ про звільнення з правильною датою та підставою.
3. Внести запис до трудової книжки (якщо вона у роботодавця) або бути готовим внести його на вимогу працівника.
4. Нарахувати всі належні виплати станом на дату звільнення.
5. Повідомити працівника (будь-якими погодженими засобами зв’язку, включно з електронними) про: видання наказу; нараховані суми;
можливість отримати трудову книжку / внести запис у книжку, яка зберігається в працівника.

6. Після отримання від працівника зворотної інформації:

• здійснити виплати;
• направити копію наказу та інформацію про нараховані суми;
• за письмовою згодою – надіслати трудову книжку поштою (якщо вона була у роботодавця).

Комунікація під час воєнного стану і дії роботодавця, якщо немає зв’язку

Закон № 2136‑IX («Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану») встановлює особливі правила комунікації:

Обов'язки сторін полягають у тому, що і працівник, і роботодавець мають забезпечувати можливість комунікації та
протягом до 10 днів повідомляти про зміну своїх контактів (адреса, e‑mail, телефон тощо).

Як виконується обов’язок:

• роботодавець‑юрособа – шляхом оновлення даних у ЄДР;
• роботодавець‑фізособа – надсилає інформацію працівнику за наявними контактами;
• працівник – надсилає інформацію на адресу чи e‑mail роботодавця, зазначені в ЄДР,за неможливості – може повідомити SMS / текстовим повідомленням на офіційний номер.

У разі відсутності поштового зв’язку та/або технічних засобів електронних комунікацій за останніми відомими контактними даними визначена законодавством вимога щодо повідомлення такої сторони про виникнення та/або припинення трудових прав та обов’язків та/або про припинення/розірвання трудового договору не застосовується”. (пункт 4 Закону №2136).

Якщо зв’язок з працівником втрачений і відсутня можливість проведення розрахунку з працівником, нарахована працівнику сума заробітної плати депонується, а роботодавець веде облік депонованих сум заробітної плати з метою її виплати. коли з’явиться можливість, не отримана працівником трудова книжка (дублікат), зберігається протягом двох років окремо від інших трудових книжок працівників, які перебувають на роботі. Після цього строку незатребувана трудова книжка (дублікат) зберігається в архіві підприємства протягом 50 років. (п. 6.2 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників ).