Надаючи правову оцінку правильності застосування норм п. 12 ст. 3 і ст. 20 Закону про РРО, Суд врахував такі моменти (постанова ВС від 14 квітня 2026 року у справі № 160/13547/25). Про це повідомляє "Судово-юридична газета".
Дійсно, п. 12 ст. 3 Закону про РРО встановлено, що суб`єкт господарювання зобов`язаний надати контролюючим органам на початок проведення перевірки документи, що підтверджують облік та походження товарних запасів (зокрема, але не виключно, документи щодо інвентаризації товарних запасів, документи про отримання товарів від інших суб`єктів господарювання та/або документи на внутрішнє переміщення товарів), які на момент перевірки знаходяться у місці продажу (господарському об`єкті).
Таким чином, п. 12 ст. 3 Закону про РРО зобов`язує суб`єктів господарювання (як юридичних осіб, так і фізичних осіб-підприємців) вести облік товарних запасів і у разі проведення перевірки надати документи, що підтверджують облік та походження тих товарних запасів, що знаходяться у місці продажу (господарському об`єкті).
Разом з тим, ст. 20 Закону про РРО передбачає два самостійних склади правопорушення, за які як у їх взаємній сукупності, або у кожному конкретному випадку може бути визнано, як порушення та застосована штрафна санкція. До першого складу, можна віднести порушення пов`язаного із здійсненням суб`єктом господарювання реалізації товарів, які не обліковані у встановленому порядку, тобто взагалі, та/або до другого - не надання під час проведення перевірки документів, які підтверджують облік товарів, що знаходяться у місці продажу (господарському об`єкті). За рішенням контролюючих органів застосовується фінансова санкція у розмірі вартості таких товарів, які не обліковані у встановленому порядку, за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
1) здійснення реалізації товарів, які не обліковані у встановленому порядку;
2) не надання під час перевірки документів, які підтверджують саме облік товарів, що знаходяться у місці продажу (господарському об`єкті).