Відображення в обліку витрат на ремонт транспорту залежить від мети проведення робіт: чи це підтримання автомобіля в робочому стані, чи його поліпшення (модернізація). Основним документом, що регулює технічний бік питання, є Положення № 102, а бухгалтерський — НП(С)БО 7 «Основні засоби».
Для правильного обліку важливо розрізняти три види заходів:
Варіант А: Витрати періоду (Ремонт та ТО) Якщо ремонт проводиться для підтримання об'єкта в робочому стані та одержання первісно визначеної суми майбутніх економічних вигод, такі витрати включаються до складу витрат звітного періоду (п. 15 НП(С)БО 7). Вибір рахунку залежить від напряму використання автомобіля:
Кореспонденція: Дт 91, 92, 93, 94 — Кт 207 (запчастини), 631 (послуги СТО), 661, 651 (зарплата майстрів).
Варіант Б: Капіталізація (Поліпшення) Якщо ремонт призводить до збільшення майбутніх економічних вигод (збільшення строку служби, потужності, зниження витрат палива), витрати відносяться на збільшення первісної вартості автомобіля (п. 14 НП(С)БО 7).
Порядок відображення:
Рішення про те, чи є роботи поліпшенням, чи ремонтом, приймає керівник підприємства (п. 2 розд. VI Методрекомендацій № 561). Він оцінює, чи підвищуються техніко-економічні характеристики авто. Це рішення доцільно зафіксувати в наказі або розпорядженні.
Для підтвердження витрат необхідно мати: