Питання: чи зобов’язана юридична особа сплачувати земельний податок, якщо вона володіє нерухомістю (у т.ч. у багатоквартирному будинку), розташованою на земельній ділянці, права на яку за нею не зареєстровані?
Об'єкт оподаткування та платники земельного податку
Податковий кодекс п.п. 14.1.72 п. 14.1 ст. 14 визначає, що земельний податок – це обов’язковий платіж:
- власників земельних ділянок і земельних часток (паїв);
- постійних землекористувачів земель державної та комунальної власності.
Відповідно ст. 269 ПКУ, платниками земельного податку є:
- власники земельних ділянок, земельних часток (паїв);
- землекористувачі, яким відповідно до закону надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності на правах постійного користування.
Об’єктами оподаткування земельним податком, відповідно ст. 270 ПКУ, є:
- земельні ділянки, які перебувають у власності;
- земельні частки (паї), які перебувають у власності;
- земельні ділянки державної та комунальної власності, які перебувають у володінні на праві постійного користування.
Обов'язок сплачувати земельний податок
Власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю
з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою, згідно
з абзацом першим
п. 287.1 ст. 287 ПКУ.
Пунктом 286.1 ст. 286 ПКУ встановлено, що підставою для нарахування земельного податку є:
- дані державного земельного кадастру;
- дані Державного реєстру речових прав на нерухоме майно;
- дані державних актів, якими посвідчено право власності або право постійного користування земельною ділянкою (державні акти на землю);
- дані сертифікатів на право на земельні частки (паї);
- рішення органу місцевого самоврядування про виділення земельних ділянок у натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв);
- дані інших правовстановлюючих документів, якими посвідчується право власності або право користування земельною ділянкою, право на земельні частки (паї);
- дані Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, визначеного у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку.
Специфіка багатоквартирних будинків
Закон № 417‑VIII визначає особливості права власності у багатоквартирних будинках. Відповідно частини другої ст. 382 ЦКУ:
- усі власники квартир і нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками спільного майна;
- до спільного майна належать, зокрема, права на земельну ділянку, на якій розташований будинок та прибудинкова територія, якщо такі права зареєстровані.
Статтею 42 ЗКУ визначено, що:
- земельні ділянки під багатоквартирними будинками державної/комунальної власності та прибудинкові території надаються в постійне користування підприємствам/установам/організаціям, які управляють цими будинками;
- ділянки, що є у спільній сумісній власності співвласників будинку, передаються безоплатно у власність або в постійне користування співвласникам у порядку, встановленому КМУ.
Тобто платником земельного податку по ділянці під багатоквартирним будинком є та особа, на яку зареєстровано право на землю:
- комунальне/держпідприємство – управитель будинку;
- ОСББ, якщо земля оформлена на ОСББ;
- інша уповноважена установа.
Отже, юридична особа, яка володіє нерухомим майном, що розташоване на земельній ділянці, права на яку для такої особи не оформлені, не можна вважати платником земельного податку в розумінні ст. 269 ПКУ, до моменту виникнення відповідних прав такої особи на таку земельну ділянку відповідно до запису, сформованого у Державному земельному кадастрі у порядку, визначеному законом.
До такого моменту зазначена особа відповідно до вимог ПКУ не має обов’язку нараховувати та сплачувати плату за землю.
Що стосується юридичної особи, яка володіє нерухомим майном у багатоквартирному будинку, то безпосереднім платником земельного податку буде виступати особа, щодо якої здійснено державну реєстрацію прав на земельну ділянку під багатоквартирним будинком з урахуванням прибудинкової території, з моменту такої реєстрації прав особи на земельну ділянку.
Юрособа – власник окремого приміщення в такому будинку:
- не сплачує земельний податок безпосередньо;
- бере участь у витратах на утримання/експлуатацію будинку та землі через механізм відносин із управителем чи ОСББ.
Отже, консультація ДПС ЗІР підтверджує, що:
-
Обов’язок із справляння, в т.ч. нарахування, подання податкової звітності та сплати земельного податку настає з дати державної реєстрації такою юридичною особою права власності або постійного користування земельною ділянкою відповідно до запису, сформованого у Державному земельному кадастрі.