Для юридичних осіб – платників ЄП дохід від продажу основних засобів визначається як сума коштів, отриманих від їх продажу.
Юрособи — платники ЄП групи 3 визначають об’єкт оподаткування ЄП при продажу ОЗ по-особливому. А саме, якщо продається об’єкт ОЗ, який був у використанні:
- менше 12 календарних місяців з дня введення в експлуатацію, то в оподатковуваний дохід потрапляє уся сума коштів, отриманих від продажу ОЗ (абзац перший п. 292.2 ПКУ);
- більше 12 календарних місяців з дня введення в експлуатацію, то дохід визначають не в сумі отриманої виручки, а як різницю між сумою коштів, отриманих від продажу, і залишковою балансовою вартістю, що склалася на день продажу (абзац другий п. 292.2 ПКУ).
Причому у 12-місячний строк використання ОЗ для розрахунку доходу слід брати весь строк використання ОЗ підприємством, а не тільки строк використання такого активу при перебуванні у статусі платника ЄП. Тобто якщо підприємство придбало і почало використовувати ОЗ ще до переходу в єдиноподатники, то у 12-місячному періоді враховують і період їх роботи на загальній системі оподаткування.
Визначати оподаткований дохід при продажу ОЗ платник ЄП має за касовим методом, тобто на дату отримання коштів від покупця в касу або на рахунок у банку (п. 292.6 ПКУ).
Такий дохід від продажу ОЗ є складовою загального ЄП-доходу й оподатковується (у його складі) за тією ж ставкою ЄП, яку застосовує підприємство-єдиноподатник (тобто за ставкою ЄП 3 % або 5 %).
Загалом для того, щоб визначити розмір оподатковуваного доходу у випадку продажу ОЗ юрособою — платником ЄП, слід мати інформацію про два показники:
1. Суму коштів, отриману від продажу ОЗ. Визначаючи її, варто пам’ятати, що:
2. Визначаємо залишкову балансову вартість ОЗ.
Цей показник разом із виручкою від продажу ОЗ потрібний тільки тоді, коли юрособа — платник ЄП продає ОЗ, що використовувала більше 12 місяців з дати введення в експлуатацію.
Щоб платники ЄП могли визначити залишкову вартість ОЗ, їм слід орієнтуватися на залишкову вартість, визначену за правилами НП(С)БО 7 «Основні засоби». Тобто таким показником буде різниця між первісною (переоціненою) вартістю ОЗ і сумою накопиченої амортизації (зносу) (п. 4 НП(С)БО 7).
В абзаці другому п. 292.2 ПКУ говориться, що слід брати залишкову вартість, що склалася на день продажу ОЗ. Але це фізично не можливо. Адже за правилами бухобліку, амортизація нараховується щомісячно і припиняє нараховуватися з місяця, що настає за місяцем вибуття об’єкта ОЗ (п. 29 НП(С)БО 7). Тому для розрахунку оподатковуваного доходу, на наш погляд, слід брати залишкову балансову вартість з урахуванням амортизації, нарахованої за останній місяць експлуатації об’єкта ОЗ.
За правилами бухобліку, підприємство може завчасно (ще до того, як настане місяць продажу ОЗ) перевести ОЗ, що підлягають реалізації, до складу необоротних активів, утримуваних для продажу (це робиться, тільки коли об’єкт ОЗ, що реалізується, відповідає критеріям п. 1 розд. ІІ НП(С)БО 27 «Необоротні активи, утримувані для продажу, та припинена діяльність»). В цьому випадку нараховувати амортизацію таких ОЗ підприємство припинить раніше місяця їх реалізації, а саме з наступного місяця після переведення до об’єктів, утримуваних для продажу (Дт 286). Адже на необоротні активи, утримувані для продажу, амортизацію не нараховують (п. 6 розд. ІІ НП(С)БО 27).
Якщо ж переведення ОЗ до складу необоротних активів, утримуваних для продажу, відбудеться в місяці продажу, то тоді припинення амортизації збігатиметься з місяцем продажу такого активу.