Прийнято вважати, якщо оплата прийшла безготівково — отже, РРО або ПРРО точно не потрібен. Насправді це далеко не так. Тому сьогодні ми розберемо, коли безготівкові оплати треба проводити через РРО, а коли ні. Це важливо, тому що останнім часом податкова почала значно жорсткіше дивитися на такі операції і шукати порушення там, де ви їх навіть не чекаєте.
До безготівкових операцій, які не вимагають використовувати РРО/ПРРО, належать такі три:
1. переказ коштів з рахунку покупця на рахунок продавця через установу банку, у тому числі з використанням системи «Клієнт-Банк». Це коли продавець виписує покупцеві рахунок зі своїми IBAN-реквізитами, а покупець оплачує його. Або безпосередньо в банку, або через свою бухгалтерію. Хоча тут є одне але. Про нього трішки пізніше.
2. внесення покупцем коштів на рахунок продавця через касу будь-якого банку. Це коли покупець має готівку, а продавець не має бажання ставити РРО. Тоді він пропонує покупцеві розплатитися цією готівкою через касу банка;
3. платежі через програмно-технічний комплекс самообслуговування, що належать банкам (мова про платіжний термінал або платіжний автомат, через який клієнт самостійно вносить або переказує гроші без участі касира).
Із визначення розрахункової операції випливає: при безготівкових розрахунках РРО/ПРРО потрібен лише тоді, коли покупець розраховується за допомогою електронного платіжного засобу (ЕПЗ) — платіжною карткою, смартфоном, смартгодинником тощо.
А чи потрібен РРО, якщо продавець уклав договір інтернет-еквайрингу на проведення таких операцій? Відповідь знайдете у відео.
Тепер кілька слів про те “але”, що згадувалось раніше.
Ми вже сказали: якщо продавець дає покупцеві для оплати реквізити свого IBAN-рахунку, РРО не потрібен. Але податківці наголошують, що це має бути саме поточний IBAN-рахунок у банку; а ось платіжний IBAN-рахунок небанківського надавача платіжних послуг не підходить. Це наприклад NovaPay (Нова пошта), RozetkaPay, Portmone та інші. Справа в тому, що після змін у законодавстві рахунки можуть відкривати не лише банки, а й небанківські надавачі платіжних послуг. Так от, зовні такі рахунки виглядають однаково — вони теж мають IBAN-формат.
Але податківці кажуть: якщо оплата надходить з рахунку або на рахунок небанківського платіжного сервісу, то операцію вже треба проводити через РРО або ПРРО. Хоча в самому Законі про РРО такої прямої вимоги немає. Тобто фактично податківці знову намагаються розширити випадки застосування РРО.
Тож підприємцям краще проводити такі оплати через РРО, щоб уникнути штрафів. Або бути готовими до спорів з податківцями.
А що з оплатами через програмно-технічний комплекс самообслуговування (ПТКС), що належить небанківським фінустановам? Відповідь – у відео.
Окрема історія — алкоголь і тютюн.
Тут податківці вимагають застосовувати РРО або ПРРО навіть тоді, коли покупець просто переказує гроші з рахунку на рахунок без картки й термінала. Деталі – у відео.
Багато корисного ви знайдете у тематичному номеру «Податки & бухоблік», 2026, № 43.