Залік зустрічних однорідних вимог є одним зі способів припинення зобов'язань, передбаченим статтею 601 Цивільного кодексу України. Для його проведення необхідно дотримуватися таких умов:
Для платників податку на прибуток (загальна система оподаткування):
Залік зустрічних однорідних вимог, як правило, не призводить до прямих податкових наслідків з податку на прибуток, оскільки він є способом припинення зобов'язань, а не операцією з продажу чи придбання. Фінансовий результат до оподаткування формується на підставі бухгалтерського обліку. Якщо операції, що припиняються заліком, вже були відображені в бухгалтерському обліку (наприклад, визнано дохід або витрати), то сам факт заліку не змінює цей фінансовий результат.
Для платників єдиного податку:
Для платників єдиного податку (першої – третьої груп) існують особливі вимоги щодо форми розрахунків. Вони повинні здійснювати розрахунки за відвантажені товари (виконані роботи, надані послуги) виключно в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій) згідно з п. 291.6 Податкового кодексу України.
Ризик негрошових розрахунків:
Якщо залік зустрічних однорідних вимог буде розцінений як негрошова форма розрахунків, то дохід, отриманий від таких операцій, оподатковуватиметься за ставкою 15% (для ФОП) або призведе до втрати статусу платника єдиного податку для юридичних осіб.
У бухгалтерському обліку залік зустрічних однорідних вимог відображається як припинення відповідних зобов'язань та дебіторської заборгованості. Наприклад, при збільшенні статутного капіталу шляхом заліку зустрічних вимог, інвестор обліковує заборгованість перед ТОВ за додатковим вкладом як фінансову інвестицію (зазвичай на рахунку 14).
Переведення боргу є процедурою заміни боржника у зобов'язанні, яка, згідно зі статтею 520 Цивільного кодексу України, можлива лише за згодою кредитора, якщо інше не встановлено законом. При цьому саме зобов'язання залишається незмінним, змінюється лише особа, яка його виконує: первісний боржник звільняється від зобов'язань, а новий боржник брати на себе обов'язок виконати борг перед кредитором.
Для платників податку на прибуток (загальна система оподаткування):
Операція переведення боргу, як правило, не має прямих податкових наслідків з податку на прибуток. Це пов'язано з тим, що вона стосується зміни сторони зобов'язання, а не безпосередньо доходу чи витрат. Податковий облік ґрунтується на даних бухгалтерського обліку, і якщо доходи або витрати вже були визнані за первісним зобов'язанням, то сам факт переведення боргу не впливає на фінансовий результат.
Для платників єдиного податку:
Для платників єдиного податку (груп 1-3) питання переведення боргу є більш чутливим через вимогу здійснювати розрахунки виключно в грошовій формі, як це передбачено пунктом 291.6 Податкового кодексу України.
Ризик негрошових розрахунків:
Податкові органи можуть інтерпретувати переведення боргу як негрошову форму розрахунків. Це може призвести до оподаткування доходу за підвищеною ставкою (15% для фізичних осіб-підприємців) або навіть до втрати статусу платника єдиного податку для юридичних осіб.
Позиція податкових органів:
У деяких консультаціях податкові органи висловлювали думку, що укладення договору перевідступ прав вимоги боргу (що має схожу, хоча й відмінну від переведення боргу, сутність) є механізмом розрахунку не у грошовій формі. Водночас в інших роз'ясненнях зазначається, що зарахування грошових коштів на рахунок платника єдиного податку групи 3 як оплата іншим суб'єктом господарювання дебіторської заборгованості боржника вважатиметься розрахунком у грошовій формі.
У разі виникнення сумнівів або для уникнення потенційних суперечок з податковими органами, важливо ретельно проаналізувати всі аспекти операції та її відповідність чинному законодавству.
Облік єдиного податку:
Якщо відбувається переведення грошового боргу (зобов'язання оплатити отриманий товар), то до складу доходу кредитора-єдиноподатника включається компенсація грошової заборгованості новим боржником. Датою відображення доходу є дата отримання компенсації в готівковій або безготівковій формі.
Податок на додану вартість (ПДВ):
За загальними правилами, на дату відвантаження товару кредитор нараховує ПДВ-зобов'язання та складає податкову накладну на ім'я первісного боржника.
У зв'язку з укладенням договору переведення боргу у кредитора жодних коригувань ПДВ-зобов'язань не відбувається, оскільки товар був відвантажений фактичному одержувачеві. Той факт, що грошовий борг погашатиметься новим боржником, не має значення для ПДВ.