ФОП-єдинник і земельні ділянки: звільнення від податку та форма 20‑ОПП

Земельний податок: платники та об'єкт оподаткування 

Згідно з п.п. 269.1.1 п. 269.1 ст. 269 ПКУ платниками плати за землю є, зокрема, платники земельного податку:

• власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) (п.п. 269.1.1.1 ПКУ);
• землекористувачі, яким надано в користування земельні ділянки державної та комунальної власності на правах постійного користування (п.п. 269.1.1.2 ПКУ).

Об’єктами оподаткування платою за землю (п.п. 270.1.1 п. 270.1 ст. 270 ПКУ) є, зокрема:

• земельні ділянки, що перебувають у власності (п.п. 270.1.1.1 ПКУ);
• земельні частки (паї), що перебувають у власності (п.п. 270.1.1.2 ПКУ);
• земельні ділянки державної та комунальної власності, що перебувають у володінні на праві постійного користування (п.п. 270.1.1.3 ПКУ).

Особливості оподаткування суб’єктів на спрощеній системі встановлені гл. 1 розд. XIV ПКУ.

Коли ФОП‑єдинник звільняється від земельного податку

Пунктом 4 п. 297.1 ст. 297 ПКУ передбачено, що платники єдиного податку звільняються від нарахування, сплати і подання звітності з податку на майно в частині земельного податку за земельні ділянки, які:

• для платників 1–3 груп – використовуються для провадження господарської діяльності (крім діяльності з надання земельних ділянок та/або нерухомості на них в оренду, найм, позичку, інше право користування);

• для платників 4‑ї групи – є землями сільськогосподарського призначення і використовуються для ведення сільськогосподарського товаровиробництва.

Господарська діяльність (п.п. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 ПКУ) – це діяльність, пов’язана з виробництвом та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу. Тобто ділянка має фактично забезпечувати отримання доходу (виробництво, склад, магазин, СТО тощо), а не просто бути об’єктом інвестування. Ми розповідали про це у статті: "Будівництво на власній землі ЮО на ЄП 3‑ї групи: чи потрібно сплачувати земельний податок?"

Отже, звільняються від сплати земельного податку (у т.ч. від нарахування і подання звітності) ФОП – платники єдиного податку за земельні ділянки, що належать їм на праві власності або постійного користування:

• 1–3 групи – за ділянки, які використовуються за призначенням для провадження господарської діяльності,
  крім випадків надання землі та/або нерухомості на ній в оренду, найм, позичку чи інше користування;

• 4‑ї групи – за земельні ділянки сільгосппризначення, що використовуються для ведення сільськогосподарського товаровиробництва.

Для застосування звільнення ФОП‑єдинники подають до контролюючих органів за місцезнаходженням земельних ділянок копії правовстановлюючих документів (свідоцтво про право власності або постійного користування).

Обов’язок повідомляти про земельні ділянки: форма 20‑ОПП

Згідно з п. 8.1 розд. VIII Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Мінфіну від 09.12.2011 № 1588 (Порядок № 1588), платник податків зобов’язаний повідомляти контролюючий орган за основним місцем обліку про всі:

• об’єкти оподаткування;
• об’єкти, пов’язані з оподаткуванням.

Це робиться шляхом подання Заяви за формою № 20‑ОПП:

• протягом 10 робочих днів після реєстрації, створення чи відкриття об’єкта (абз. 1 п. 8.4 розд. VIII Порядку № 1588);
• у Заяві надається інформація про всі об’єкти оподаткування, що є власними, орендованими або переданими в оренду (абз. 2 п. 8.4).

У разі зміни відомостей про об’єкт (тип, найменування, місцезнаходження, вид права, стан) платник також подає оновлену 20‑ОПП у тих самих строках, що й при первинній реєстрації об’єкта (п. 8.5 розд. VIII).

Висновок. ФОП – платники єдиного податку зобов’язані повідомити контролюючий орган за основним місцем обліку про:

• набуття у власність чи постійне користування земельної ділянки;
• надання її та/або нерухомого майна на ній в оренду, – шляхом подання Заяви за формою № 20‑ОПП;
• а для звільнення від сплати земельного податку – подати копії правовстановлюючих документів на такі земельні ділянки до органу ДПС за їх місцезнаходженням.