Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку (далі – НКЦПФР) схвалила проєкт нових критеріїв для визначення підприємств, важливих для ринків капіталу та організованих товарних ринків. Які учасники ринку зможуть претендувати на критичний статус, які умови потрібно виконати і кому ці критерії не застосовуватимуться?
Мацокін Андрій, експерт з військового обліку та трудового права
Йдеться поки що про проєкт рішення НКЦПФР. Але учасникам ринків капіталу вже варто перевірити структуру власності, наявність санкцій, штрафів, невиконаних розпоряджень і свої фінансові показники. НКЦПФР схвалила проєкт рішення, яким пропонується оновити критерії для визначення підприємств, установ та організацій важливими для галузі національної економіки — саме для ринків капіталу та організованих товарних ринків.
НКЦПФР повідомила 19 червня 2026 року, що схвалила нові критерії для підприємств, важливих для ринків капіталу; у повідомленні прямо зазначено, що проєкт ще мають опублікувати для громадського обговорення, після чого фінальний текст затвердять і направлять на реєстрацію до Мін’юсту.
У повідомленні Комісія виокремила чотири ключові напрями змін: посилення вимог до структури власності та санкційних ризиків, захист системно важливих професійних учасників, врахування об’єктів критичної інфраструктури та виключення банків і фінансових установ, які регулює НБУ.
Водночас постанова № 76 залишається базовою рамкою для визначення критично важливих підприємств і бронювання військовозобов’язаних; саме вона містить Критерії та порядок, за якими оцінюють важливість підприємств для економіки, життєдіяльності населення та потреб військових формувань.
Важливо: це не загальні критерії для будь-якого бізнесу. Проєкт стосується саме учасників ринків капіталу та організованих товарних ринків.
Тобто насамперед депозитарних установ, операторів організованих ринків, клірингових установ, інвестиційних фірм, адміністраторів і управителів у системі недержавного пенсійного забезпечення, компаній з управління активами, управителів ФФБ, системно важливих професійних учасників та окремих постачальників інформаційних послуг.
Логіка така: підприємство має одночасно відповідати трьом базовим вимогам і хоча б одному спеціальному критерію. Базові вимоги стосуються “чистоти” структури власності та регуляторної дисципліни. Зокрема, у структурі власності не повинно бути осіб із держав зони ризику або осіб, до яких застосовані санкції. Також на дату звернення підприємство не повинно мати невиконаних розпоряджень уповноважених осіб НКЦПФР про усунення порушень і несплачених штрафів.
Це означає, що Комісія фактично посилює фільтр доброчесності для учасників ринку. Самого значного обсягу операцій або формального статусу професійного учасника буде недостатньо. Якщо підприємство має проблеми з виконанням рішень регулятора, несплачені санкції або ризикову структуру власності, отримати статус важливого для галузі буде складно.
Спеціальні критерії прив’язані до ролі підприємства на ринку та масштабу його операцій. Наприклад, для депозитарної діяльності пропонується орієнтир у понад 100 млн грн номінальної вартості депозитарних активів. Для організованих ринків — понад 100 млн грн загального обсягу торгів за останній звітний період. Для клірингу та розрахунків — операції на суму понад 100 млн грн.
Окремі критерії передбачені для недержавного пенсійного забезпечення, інвестиційних фірм, управителів, компаній з управління активами та постачальників інформаційних послуг. Наприклад, для системи недержавного пенсійного забезпечення важливою може бути вартість пенсійних активів на адмініструванні або в управлінні понад 10 млн грн. Для інвестиційної фірми — сума правочинів з ОВДП понад 100 млн грн за останній звітний період.
Цікавими є й нові критерії, пов’язані з оборонною та інфраструктурною роллю окремих учасників ринку. Наприклад, управитель може відповідати критерію, якщо його діяльність з управління майном пов’язана з будівництвом житла для потреб Міноборони або ветеранів війни та їхніх родин і це підтверджено відповідним державним органом. Компанія з управління активами може відповідати критерію, якщо в активах інститутів спільного інвестування є значні позики підприємствам, пов’язаним з оборонною промисловістю, або суттєвий обсяг ОВДП.
Окремо проєкт додає до критеріїв системно важливих професійних учасників ринків капіталу та організованих товарних ринків, а також об’єкти критичної інфраструктури. Це логічно, адже робота таких учасників може впливати не лише на окремих клієнтів, а й на стабільність цілих сегментів фінансового ринку.
Ще одна важлива деталь: нові критерії не застосовуватимуться до банків та фінансових установ, діяльність яких на ринку фінансових послуг регулює і контролює Національний банк України. Це має прибрати дублювання між регуляторами. Якщо установа перебуває в регуляторному полі НБУ, вона не повинна використовувати критерії НКЦПФР як альтернативний шлях для отримання важливого статусу.
Докладніше про оновлення критеріїв та про особливості ведення військово обліку ми розповідаємо на нашому практичному онлайн курсі підвищення кваліфікації Організація та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів на підприємствах усіх форм власності. Він побудований за програмою Генштабу ЗСУ. Доєднавшись до навчання ви отримаєте актуальні знання і свідоцтво державного зразка, яке у першу чергу запитують представники ТЦК при перевірках стану ведення військового обліку.