Ухвала Житомирського апеляційного адміністративного суду від 12.02.2014 № 806/7447/13-а
Унаслідок зміни термінів повернення коштів, отриманих у позику, сума коштів, яка мала б бути повернута, не набуває статусу ні безповоротної фінансової допомоги, ні безнадійної заборгованості. Зокрема, якщо така зміна відбувається в межах строку позовної давності.
На цьому наголосив апеляційний суд, погоджуючись із судом першої інстанції стосовно того, що підприємством-позивачем було належно дотримано умови укладеного договору та виконано зобов’язання щодо повернення суми коштів, отриманих у позику.
Посилання ж представників податкового органу на той факт, що додаткова угода до договору позики, укладена після спливу граничного строку повернення сум коштів, визначеного в договорі, є необгрунтованим.
Оскільки відповідно до статті 1046 Цивільного кодексу України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов’язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Тобто поворотна фінансова допомога (безпроцентна позика) не створює податкових наслідків. Податкові наслідки виникають лише тоді, коли поворотна фінансова допомога (безпроцентна позика) не повертається протягом строку позовної давності (у цьому разі — протягом трьох років).