Через бездіяльність контролюючого органу, який за відсутності будь-якого обґрунтування впродовж тривалого періоду часу не вчиняв жодних дій щодо укладення або відмови в укладенні з позивачем Договору про визнання електронних документів, було заблоковано роботу підприємства — платника ПДВ й обумовлено затримку реєстрації в ЄРПН податкових накладних. Це призвело до порушення таким платником граничних строків реєстрації в ЄРПН податкових накладних і, відповідно, до нарахування штрафних санкцій.
Платник ПДВ вирішив оскаржити нарахування штрафних санкцій і звернувся до суду. Суд підтримав позивача (платника ПДВ) і задовольнив його позов.
Зокрема з матеріалів справи було встановлено, що на центральному рівні договір про визнання електронних документів прийнятий 08.12.2015 р., а от підписаний він був лише 19.01.2016 р.
Отже, відповідач, отримавши примірник договору, фактично не прийняв жодного рішення щодо його укладення чи відмови в укладенні або направлення на доопрацювання. Така бездіяльність із боку контролерів штучно створила передумови для порушення позивачем установленого законом строку для реєстрації податкових накладних у ЄРПН.
У своє виправдання контролери не надали жодного з витребовуваних документів, а тому колегія суддів відхилила їх доводи щодо повідомлення позивача про необхідність подання договору в паперовому вигляді, оскільки останні не підтверджуються жодним належним і допустимим доказом.
За таких обставин у постанові Київського апеляційного адміністративного суду від 26.01.2017 р. у справі № 826/9114/16 прозвучав висновок: застосування до позивача оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням штрафних санкцій не може бути визнане законним, відповідно, оскаржуване рішення підлягає скасуванню як протиправне.