Нагадаємо, що з 03.01.17 р. Законом України від 03.11.16 р. № 1724-VIII були внесені зміни дост. 9 Закону про бухоблік, завдяки яким «знизився» статус первинного документа (див. «БТ» 2017, № 9, с. 12).

Враховуючи ці нововведення, Мінфін у листі, який коментується, дійшов висновку, що оформлений належним чином рахунок-фактура (інвойс) може бути підставою для відображення в бухобліку господарської операції з постачання товарів, робіт (послуг) без складання актаприймання-передачі. Єдиною умовою для цього Мінфін вважає факт оплати такого рахунка, що підтверджується відповідними документами.

Документами, що підтверджують оплату, можуть бути платіжне доручення, розрахунковий чек, касовий чек, розрахункова квитанція, виписка з карткового рахунку, квитанція до прибуткового касового ордера тощо. Тобто будь-який документ, що підтверджує перерахування коштів контрагенту.

При цьому рахунок-фактура (інвойс) буде належно оформленим тільки в тому випадку, коли він міститиме реквізити, які дають можливість ідентифікувати господарську операцію та її учасників, зокрема:

• назву підприємства, від імені якого складено рахунок-фактуру;

• назву контрагента;

• зміст та обсяг господарської операції,

• одиницю виміру господарської операції;

• особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь в оформленні рахунка-фактури.

Також Мінфін переконаний, що не має значення, в якій формі цей документ буде оформлений: у паперовій або в електронній.

На наш погляд, такими рекомендаціями слід користуватись обережно. На підставі лише рахунка-фактури дійсно можна відобразити господарську операцію з постачання послуг (робіт), в окремих випадках. Судіть самі.

1. Мінфін зазначає, що оплачений рахунок-фактуру може замінити складання акта приймання-передачі. Але актом, зазвичай, оформляють лише виконані роботи чи надані послуги. Надходження товарів та необоротних активів оформляється іншими первинними документами (товарно-транспортними накладними, видатковими накладними тощо). Тому якщо і використовувати рахунок-фактуру, то тільки при оформленні операцій з постачання робіт чи послуг.

2. У листі, що коментується, Мінфін говорить про рахунок-фактуру (інвойс). Такий первинний документ після останніх змін, внесених до ст. 6 Закону про ЗЕД*, може замінити зовнішньоекономічний договір у разі експорту послуг (крім транспортних).

* Закон України «Про зовнішньоекономічну діяльність» від 16.04.91 р. № 959-XII.

А це ще раз вказує на те, що рахунок-фактура (інвойс) може підтвердити лише операцію з постачання послуг.

Водночас для цього потрібно, щоб були виконані певні умови.

По-перше, необхідно, щоб рахунок-фактура був складений після надання послуги.

Увага! У вітчизняній практиці рахунок складують, як правило, до здійснення господарської операції − як документ для оплати. Такий документ, навіть якщо він оплачений, не буде підтверджувати факт надання послуги. Тому потрібно бути обережним.

По-друге, первинні документи використовуються не лише для відображення господарських операцій у бухгалтерському обліку, а ще й як докази у суді при вирішенні суперечок між суб’єктами господарювання. Тому у договорах потрібно чітко вказувати, якими документами буде оформлено факт надання послуги, зокрема, рахунком-фактурою.

Якщо вищенаведене вас влаштовує, то можете взяти висновки листа на озброєння. Якщо ж ні, то оформляйте такі операції, як і раніше. Благо у листі, що коментується, Мінфін лише рекомендує такий варіант оформлення операції. А вибирати, як діяти, ви маєте самостійно.

Інші матеріали із "Бухгалтерський тиждень", 2017, № 10:
«Валютні» пом’якшення: інвестиції з-за кордону та за кордоном
Важливо! З 1 березня 2017 року діє нова форма податкової накладної
Давальницькі операції: як заповнити податкову накладну
Мінфін «проти» коригування фінзвітності за 2016 рік на індекс інфляції — ДФСУ «за»
Ризики від використання землі, право на яку не оформлене
Які доплати не враховують при розрахунку мінзарплати
Допбаза у зв’язку з нарахуванням «перехідних» лікарняних: бути чи не бути?
Контроль за ремонтом доріг
Перейменовано податкові органи
Паспорт у вигляді ID-картки
Заборгованості за спожиті енергоносії
НБУ замінює зношені банкноти тільки нацвалюти
Перегляд цін на газ для населення
Малоцінні необоротні і матеріальні: відображаємо МНМА в обліку
Виправляємо помилки в ПДВ-додатках: основні моменти
Сільгоспдотація: на що розраховувати аграрію?
Новий розмір закордондобових: як рахувати й оподатковувати?
«Дитячі» аліменти: стягуємо з працівника
Автозаміна номенклатури в податковій накладній
ПДВ-статус усього на два тижні: як відзвітувати?
Чи може ПДВ-пільга мати від’ємне значення?
Чи потрібно зберігати документи, якщо перевірки не було 3 роки?
Відмовитися від податкових різниць «малодохідник» може лише один раз
При реєстрації не можна обрати ставку ЄП 3 %
Лікарняний лист

Передплатити "Бухгалтерський тиждень"