Мінфін продовжує наполягати на тому, що за наслідками 2016 року платники єдиного податку 4-ї групи мають індексувати грошову оцінку земель сільськогосподарського призначення на коефіцієнт 1,124.
Така відверто фіскальна позиція висловлена в листі Мінфіну від 22.03.2017 р. № 11020-09-27/7516, який є відповіддю на ініційований компанією ЛІГА:ЗАКОН запит податкового комітету Громадської ради при Мінфіні.
Нагадаємо суть питання. На початку січня Держгеокадастр у листі «Про індексацію нормативної грошової оцінки земель» від 12.01.2017 р. № 22-28-0.22-443/2-17 повідомив, що значення коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки сільськогосподарських угідь (ріллі, багаторічних насаджень, косовиць, пасовищ і перелогів) за 2016 рік становить 1,0, для земель несільськогосподарського призначення — 1,06.
Платників єдиного податку 4-ї групи такий підхід цілком улаштовував, оскільки ставки податку в п. 293.9 ПКУ підвищуються вже другий рік поспіль (із 01.01.2016 г. — у середньому на 18%, із 01.01.2017 г. — на 16%), тому цілком логічним і слушним виглядало «заморожування» індексації грошової оцінки землі за 2015–2016 рр. на підставі відповідних Перехідних положень ПКУ:
Але Мінфіну це не сподобалося, і він написав Держгеокадастру лист «Щодо індексації в 2017 році нормативної грошової оцінки землі для платників єдиного податку 4 групи» від 19.01.2017 р. № 31-11150-09-10/1342, у якому наполягав на індексації грошової оцінки землі за результатами 2016 року спрощенцями з використанням офіційного індексу інфляції, розрахованого Держстатом, — 112,4% (тобто — на 1,124). У результаті фіскальне навантаження на єдинників 4-ї групи зростає майже на третину.
Причому великі агрохолдинги, які традиційно оптимізують свій бізнес саме з використанням єдинників 4-ї групи, наскільки нам відомо, масово переводять їх на загальну систему. А дрібним фермерам це зробити набагато важче, тому їм лишається або переходити на 3-ю групу, або сплачувати більше податку на 4-й групі, втрачаючи конкурентоздатність порівняно з тими ж агрохолдингами. І це на тлі офіційних балачок про підтримку малого та середнього бізнесу на селі.
Аргументація Мінфіну ґрунтується на тому, що підрозділ 6 р. ХХ ПКУ стосується земельного податку, а в підрозділі 8 р. ХХ ПКУ для спрощенців установлені лише особливості індексації за 2015 рік. Таку позицію можна зрозуміти, але важко прийняти. Тим більше що є підстави з нею не погодитися, оскільки наявна юридична колізія має вирішуватися на користь платника податків.
Але, на жаль, якщо податківці наполягають на індексації згідно з листом Мінфіну, то лишається або погодитися із цим, або ж шукати правди в суді.