Відповідно до п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI (далі – ПКУ) податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 ПКУ, протягом такого звітного періоду у зв’язку з:
придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг;
придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи);
ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.
Для юридичних осіб чи фізичних осіб - підприємців (далі – ФОП), які є платниками ПДВ, норми розд. V ПКУ не передбачають будь - яких відмінностей при визначені сум ПДВ, що підлягають включенню до податкового кредиту такого платника податку та бюджетному відшкодуванню.
При цьому відповідно до пп. 1 та 2 ст. 325 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-ІV (далі – ЦКУ) суб’єктами права приватної власності є фізичні та юридичні особи. Фізичні та юридичні особи можуть бути власниками будь-якого майна, за винятком окремих видів майна, які відповідно до закону не можуть їм належати.
Тобто, суб’єктом права власності законодавством визначається фізична особа, яка може бути власником будь-якого майна, крім майна, яке не може знаходитись взагалі у власності фізичної особи.
Власник має право використовувати своє майно для здійснення підприємницької діяльності, крім випадків, встановлених законом (п. 1 ст. 320 ЦКУ).
Використання власного майна для здійснення, зокрема, підприємницької діяльності є одним із напрямів розпорядження майном фізичної особи.
Разом з цим, відповідно до п.п. 177.4.6 п. 177.4 ст. 177 ПКУ підприємці, зазначені у ст. 177 ПКУ мають право (за власним бажанням) включати до складу витрат, пов’язаних з провадженням їх господарської діяльності, амортизаційні відрахування з відповідним веденням окремого обліку таких витрат. При цьому амортизації підлягають:
витрати на придбання основних засобів та нематеріальних активів;
витрати на самостійне виготовлення основних засобів.
Не підлягають амортизації такі основні засоби подвійного призначення:
земельні ділянки;
об’єкти житлової нерухомості;
легкові та вантажні автомобілі.
Поняття «основні засоби» визначено Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 27.04.2000 № 92 (далі - Положення). Згідно із п. 1 Положення, основні засоби - це матеріальні активи, які підприємство отримує з метою використання їх у процесі виробництва або постачання товарів, надання послуг, здавання в оренду іншим особам або для здійснення адміністративних і соціально-культурних функцій, очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких більше одного року (або операційного циклу, якщо він довший за рік).
Враховуючи зазначене, ФОП, яка зареєстрована платником ПДВ, може включати суми ПДВ, нараховані (сплачені) у зв’язку з придбанням основних засобів до податкового кредиту, за умови взяття на облік такого майна в якості основних засобів відповідно до вимог ст.177 ПКУ, крім земельних ділянок, об’єктів житлової нерухомості, легкових та вантажних автомобілів.
При цьому, відповідно до п. 198.5 ст. 198 ПКУ платник податку зобов’язаний нарахувати податкові зобов’язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до п. 189.1 ст. 189 ПКУ, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені ПКУ для такої реєстрації, зведену податкову накладну за необоротними активами (для необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі, якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися, зокрема в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (крім випадків, передбачених п. 189.9 ст. 189 ПКУ).