Програмне забезпечення в бухобліку та з метою подальшого оподаткування може визнаватись як об’єкт:
- основних засобів (далі — ОЗ), у разі якщо програма необхідна для виконання комп’ютером його функціональних завдань, тобто є системною програмою, вона може обліковуватись як об’єкт ОЗ;
- нематеріальних активів (далі — НА), у разі коли придбаваються майнові права на комп’ютерну програму, а вона включається до складу НА;
- роялті (для власного використання), у разі коли ліцензіату надано право користування комп’ютерною програмою без можливості її продажу (або відчуження), умови використання програми не обмежені її функціональним призначенням, а відтворення програми — певною кількістю копій, плата за користування такою програмою вважається роялті;
- роялті (для власного використання та надання послуг), у разі коли оплачується обслуговування програми, але сама програма не придбавається, така плата вважається платою за послуги.
У випадку надання хмарних послуг, коли вітчизняне підприємство не здійснює придбання ПЗ, а отже, таке ПЗ не може бути віднесено до НА, в обліку та з метою оподаткування платежі за користування таким ПЗ можуть визнаватися лише як роялті.
Лист Комітету ВРУ з питань інформатизації та зв’язку від 13.02.2017 р. № 04-21/13-74 (34081).