Якщо представництво нерезидента провадить господарську діяльність в Україні (незалежно від того, чи є така діяльність тотожною основному виду діяльності нерезидента) і підпадає під визначення «постійне представництво», наведене в п.п. 14.1.193 ПКУ, то воно повинно реєструватися платником податку на прибуток і сплачувати податок на прибуток. Якщо ж постійне представництво розпочало свою господарську діяльність до реєстрації в контролюючому органі, то відповідно до вимог п. 133.3 ПКУ воно вважається таким, що ухиляється від оподаткування, а одержані ним прибутки вважаються прихованими від оподаткування (п.п. 141.4.7 ПКУ).
Оскільки постійні представництва з метою оподаткування прирівнюються до платників податку та суми їх прибутків оподатковуються в загальному порядку, то суми коштів, отримані від нерезидента на утримання такого представництва або призначені для перерахування ним на користь резидента за надані послуги (виконані роботи) для нерезидента, ураховуються під час обчислення об’єкта оподаткування в загальному порядку.
Постійне представництво як платник податку на прибуток подає до контролюючого органу, у якому перебуває на обліку:
Постійне представництво, яке визначає прибуток як різницю між доходом і витратами шляхом застосування до суми отриманого доходу коефіцієнта 0,7, складає та подає до контролюючих органів Розрахунок 2. Згідно з п. 2 р. III Порядку № 544, у рядку 01 Розрахунку 2 указується сума доходів постійного представництва без урахування доходів нерезидента.
Крім того, постійне представництво разом із податковою звітністю з податку на прибуток подає відповідну фінансову звітність, передбачену п. 46.2 ПКУ.
Таке роз’яснення надала ДФСУ в індивідуальній податковій консультації від 31.05.2017 р. № 421/О/99-99-15-02-02-14/ІПК.