Чи поширюються строки давності, визначені ст. 102 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) для складання бухгалтерської довідки в зв’язку з початком використання товарів/послуг, необоротних активів, придбаних до 1 липня 2015 року з метою використання не в господарській діяльності або в неоподатковуваних операціях, у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи починають використовуватися повністю або частково в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності?
Відповідно до п. 36 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ платник податку може включити на підставі бухгалтерської довідки до податкового кредиту виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до п. 189.1 ПКУ, суми податку, сплачені (нараховані) у вартості товарів/послуг, необоротних активів, придбаних до 1 липня 2015 року, що не були включені до складу податкового кредиту до 1 липня 2015 року при придбанні або виготовленні таких товарів/послуг, необоротних активів, та/або з яких до 1 липня 2015 року були визначені податкові зобов’язання відповідно до п. 198.5 ПКУ у редакції, що діяла до 31 січня 2015 року, у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи починають використовуватися після 1 липня 2015 року повністю або частково в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, у тому числі переведення невиробничих необоротних активів до складу виробничих необоротних активів.
З метою застосування п. 36 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ податковий кредит визначається на дату початку фактичного використання товарів/послуг, необоротних активів, визначену в первинних документах, складених відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».
Враховуючи вищезазначене, ПКУ не передбачено обмежень щодо строку складання бухгалтерської довідки з метою віднесення сум ПДВ до податкового кредиту.