З працівником укладено трудовий договір з випробувальним терміном. Але він його не пройшов і такий трудовий договір буде розірвано. З'ясуємо, яку підставу для припинення трудових відносин потрібно зазначати у таблиці 5 форми № Д4, повідомляє Вісник. Офіційно про податки.
КЗпП визначено трудові відносини працівників, правові засади й гарантії здійснення громадянами права розпоряджатися своїми здібностями до праці.
Трудовий договiр, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договiр до закiнчення строку його чинностi роботодавець може розiрвати згідно зі ст. 40 КЗпП лише у разі:
Звiльнення з пiдстав, зазначених у пунктах 1, 2 i 6 ст. 40 КЗпП, допускається, якщо неможливо перевести працiвника (за його згодою) на iншу роботу.
Не допускається звiльнення працiвника з iнiцiативи роботодавця в перiод його тимчасової непрацездатностi (крiм звiльнення за п. 5 ст. 40 КЗпП), а також у перiод перебування працiвника у вiдпустцi. Це правило не поширюється на випадок повної лiквiдацiї пiдприємства.
Про дії роботодавця за результатами випробування під час прийняття на роботу йдеться в ст. 28 КЗпП.
Коли строк випробування закінчився, а працівник і далі працює, він вважається таким, що витримав випробування, і наступне розірвання трудового договору допускається лише на загальних підставах.
Якщо протягом строку випробування встановлено невідповідність працівника роботі, на яку його прийнято, роботодавець протягом цього строку має право розірвати трудовий договір. Розірвання трудового договору із цих підстав працівник може оскаржити у порядку, встановленому для розгляду трудових спорів у питаннях звільнення.
Працівник вважається таким, який витримав випробування, якщо строк випробування закінчився, а його до закінчення цього строку не було звільнено з роботи. У період випробування працівник має всі трудові права та обов’язки відповідно до законодавства про працю, угод, колективного й трудового договору.
У правовому становищі зазначеного працівника є одна особливість — у період випробування його можуть звільнити з роботи як такого, що не витримав випробування. Підставою для звільнення за результатами випробування може бути лише невідповідність працівника посаді, на яку його прийняли, бо випробування згідно з частиною першою ст. 26 КЗпП встановлюється задля перевірки відповідності працівника роботі, яка йому доручається.
Звільнення за результатами випробування в ст. 28 КЗпП називається розірванням трудового договору, на яке дається право роботодавцеві. Саме тому на таке звільнення поширюються обмеження, встановлені частиною третьою ст. 40 і ст. 184 КЗпП. Оскільки вагітних жінок і тих, котрі мають дітей віком до трьох (у випадках, передбачених частиною шостою ст. 179 КЗпП, — шести) років, одиноких матерів з дитиною віком до 14 років не можна звільняти за ініціативою роботодавця, можна зробити висновок, що побічно закон заборонив установлювати випробування для цієї категорії працівників.
Звільнення за результатами випробування оформляється наказом роботодавця. Водночас у наказі й трудовій книжці працівника робиться посилання на ст. 28 КЗпП, а підстава звільнення формулюється як «за результатами випробування». Звільнення за результатами випробування здійснюється у всіх випадках без згоди виборного органу первинної профспілкової організації чи профспілкового представника.
У програмному забезпеченні, за допомогою якого страхувальник формує і подає звіт з ЄСВ, у таблиці 5 форми № Д4 у колонці 13 «Підстава для припинення трудових відносин» реалізовано не всі статті КЗпП, а лише ті, які погоджено з Держслужбою зайнятості і які впливають на соціальні виплати й періоди перебування особи на обліку в центрі зайнятості.
У разі якщо страхувальник при звільненні працівника в переліку не знайшов відповідної статті КЗпП, то надано можливість зазначити «Інша».
Отже, у разі звільнення працівника, який не пройшов випробування, при заповненні таблиці 5 форми Д4 у колонці 13 вказується підстава «Інша».
ВИКОРИСТАНА ЛІТЕРАТУРА
КЗпП — Кодекс законів про працю України від 10.12.71 р.