Постачальник — платник ПДВ на дату отримання авансу визначив податкові зобов’язання з ПДВ за правилом першої події, виходячи із суми попередньої оплати покупцем, і склав податкові накладні. Однак надалі умови договору не було виконано, а саме — не здійснено постачання товару протягом строку позовної давності.
Податківці в ІПК від 11.07.2017 р. № 1110/ІПК/15-32-12-02-09 нагадали порядок визначення податкового кредиту відповідно до п. 198.3 ПКУ та правило перерахунку податкових зобов’язань та податкового кредиту у випадку зміни суми компенсації їх вартості згідно з п. 192.1 ПКУ.
Статтею 257 ЦКУ встановлено, що загальна позовна давність установлюється тривалістю 3 роки.
Якщо зі спливом 1095 днів відбувається погашення кредиторської заборгованості (відчуження нерухомого майна) за рішенням суду, платник-постачальник не має підстав відкоригувати податкові зобов’язання.
Крім того, у разі попередньої оплати товарів/послуг, які в межах строку позовної давності не були поставлені, факт придбання таких товарів/послуг, як це передбачено п. 198.3 ст. 198 ПКУ, відсутній та, відповідно, відсутнє право платника на податковий кредит за такими товарами/послугами.
У цій же ІПК фіскали зазначили, що операція з відчуження нерухомого майна (нежитлових приміщень) за рішенням суду є об’єктом обкладення ПДВ, за якою мають бути визначені податкові зобов’язання. Дата виникнення податкових зобов’язань визначається за правилом першої події, а база оподаткування — відповідно до вимог п. 188.1 ПКУ.