Договір доручення vs Договір комісії

Тут відразу ж скажемо, що договірних конструкцій, які криються під посередництвом, декілька. Але принцип у всіх схожий: одна сторона доручає іншій стороні здійснити визначені юридично значимі дії (наприклад, укласти договір). Ми зупинимося детальніше на договорі доручення і комісії.

Щоб орієнтуватися в усіх подальших перипетіях, відзначимо такий нюанс.

У договорі доручення сторонами є довіритель (замовник) і повірений (виконавець). Сторонами ж договору комісії є комітент (замовник) і комісіонер (виконавець).

У чому ж відмінність між дорученням і комісією? Відповідь знайдете в таблиці нижче.

Відмінності договору доручення та договору комісії

Продали товар комітента дорожче: кому дістануться «вершки»?

За загальним правилом усе майно, придбане комісіонером за рахунок комітента, є власністю комітента (ст. 1018 ЦКУ).

Треба сказати, що цей принцип справедливий як для товарів, придбаних комісіонером, так і для грошових коштів, отриманих ним від продажу товару.

Справа тут ще і в тому, що ЦКУ під майном розуміє окрему річ, сукупність речей, а також майнові права й обов’язки.

А гроші якраз і є річчю (виходячи з положень ст. 177 ЦКУ).

Це правило діє і в інших умовах.

Наприклад, право комітента на «позитивну» різницю між «договірною» вартістю товарів і тією сумою, яку вдалося виторгувати комісіонерові.

Так, відповідно до ч. 2 ст. 1014 ЦКУ, якщо комісіонер здійснив правочин на умовах вигідніших, ніж ті, які були визначені комітентом, то додатково отримана вигода належить комітентові.

Чи можна встановити в договорі комісійну плату в розмірі «позитивної різниці»?

Тут нагадаємо: сторони мають право відступити від положень цивільного законодавства (у тому числі і ЦКУ) і врегулювати свої відносини, як їм подобається (ч. 3 ст. 6 ЦКУ).

Контрагенти не можуть відступати від нормативних положень, тільки коли:

1) у них прямо вказано про це

або

2) обов’язковість для сторін цих положень виходить зі змісту чи суті відносин між сторонами (ч. 3 ст. 6 ЦКУ).

Договірне правило про те, що комісіонер має право на все, що отримано понад обумовлену ціну, суті змісту самої комісії не суперечить.

Та і ч. 2 ст. 1014 ЦКУ прямо не забороняє відступати від закріпленого нею правила.

Більше того, суди при такому розкладі цілком спокійно сприймають подібні умови договору (див., наприклад, постанову ВХСУ від 03.03.2010 р. у справі № 41/401*).

* http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/8216136#.

А якщо продати дешевше?

Згідно з ч. 3 ст. 1017 ЦКУ

комісіонер, який продав майно за нижчою ціною, повинен заплатити різницю комітентові

Це правило працюватиме, якщо комісіонер не доведе, що не мав можливості продати майно за погодженою ціною, а його продаж за нижчою ціною вберіг від більших збитків.

У тому випадку, коли для відступу від вказівок комітента потрібен був попередній запит, комісіонер повинен також довести, що не міг заздалегідь запитати комітента або отримати в розумний строк відповіді на свій запит.

Рекомендуємо для ефективнішої реалізації цього правила в договорі уточнити всі деталі з приводу направлення запиту і відповіді (хто, як і в які строки?).

Комісіонер купив товар дорожче: як бути?

Якщо комісіонер купив товар за вищою ціною, ніж була обумовлена, комітент має право не прийняти його, заявивши про це комісіонерові в розумний строк після отримання від нього повідомлення про цю купівлю.

Комітент не відправив комісіонерові відповідь у розумний строк після отримання повідомлення про відмову?

У такому випадку товар вважається прийнятим комітентом.

Якщо комісіонер при купівлі майна заплатив різницю в ціні, комітент не має права відмовитися від прийняття виконання договору. Наприклад, комісіонер купив товар за ціною, що перевищує договірну. Але при цьому йому довелося доплатити свої гроші для того, щоб цей товар купити. У такому разі комітент не зможе відмовитися від придбаного товару.

Оскільки в ЦКУ вживаються оцінні поняття («розумний строк»), не буде зайвим установити чіткі строки, форму і спосіб повідомлення та відповіді.

Чи можна зобов’язати комісіонера викупити товар, якщо він не продасть його вчасно?

ЦКУ не забороняє вносити такі положення в договір. Проте зобов’язання комісіонера з викупу товару вже підпадатимуть під регулювання норм про купівлю-продаж (постачання, якщо сторони — госпсуб’єкти) і до положень про договір комісії не матимуть жодного відношення.

Причина в тому, що тут поміняється предмет угоди. Предметом договору комісії вважається лише послуга комісіонера з продажу/купівлі товару, а не сам товар. Що і є особливістю комісії (втім, як і інших посередницьких договорів). При викупі предметом договору стає сам товар. Значить, це вже абсолютно інші правовідносини. ЧИТАТИ ДАЛІ...

Інші матеріали із "Податки та бухгалтерський облік", 2017, № 64:
Внутрішньоукраїнське посередництво, документальне оформлення та облік продажу
Внутрішньоукраїнське посередництво. Облік купівлі
Посередники і блокування податкових накладних
ПДВ-посередництво при експорті
ПДВ-посередництво при імпорті
Додаткові витрати комісіонера
Комісійна торгівля вживаними товарами
Комісіонер рекламує товари комітента
Покупець товару сплатив повз комісіонера безпосередньо комітенту
ФОП на ЄП — комісіонер: бізнес за чужий рахунок
ФОП на загальній системі і договір комісії
Комісійні взаєморозрахунки: чи можна готівкою?
Чим запам’ятався липень

Передплатити "Податки та бухгалтерський облік"