За операцією платника ПДВ з експорту товарів податкові зобов’язання визначаються за нульовою ставкою ПДВ на підставі митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України (по завершенню оформлення митної декларації відповідно до вимог митного законодавства). Своєю чергою, нульова ставка ПДВ застосовується до такої операції незалежно від умов постачання, визначених правилами ІНКОТЕРМС.
Щодо порядку визначення бази обкладення ПДВ для операцій з експорту товарів за ціною, що є нижчою ціни придбання таких товарів, то до загального обсягу такої операції, яка обкладається ПДВ за нульовою ставкою, включається сума різниці між ціною придбання таких товарів і фактичною ціною їх експорту.
Такий висновок зробила ДФСУ в ІПК від 03.11.2017 р. № 2507/6/99-99-15-03-02-15/ІПК.
Хто здійснював такі операції в 2015 році, той пам’ятає, як податківці вимагали на різницю між фактичною (договірною) ціною товарів і ціною їх придбання (собівартістю) нараховувати ПДВ-зобов’язання за ставкою 20%. Мовляв, сума такого перевищення не формує вартості експортованого товару. У такому разі треба було й складати податкову накладну з відповідним типом причини.
Згодом ДФСУ листом від 23.12.2016 р. № 40757/7/99-99-15-03-01-17 визнала помилковими такі настанови й заявила: необхідність донарахування податкових зобов’язань із ПДВ і складання другої податкової накладної на суму перевищення мінімальної бази обкладення ПДВ над фактичною експортною ціною товарів відсутня.
Отож, за будь-яких обставин у разі експорту товарів експортер (постачальник) — платник ПДВ має складати лише одну податкову накладну з типом причини «07». При цьому обсяг постачання в такій податковій накладній має включати й суму перевищення мінімальної бази обкладення ПДВ над фактичною ціною експорту товарів.