Оскільки професійна назва роботи “водій кари” у Національному класифікаторі України ДК 003:2010 “Класифікатор професій”, затвердженому наказом Держспоживстандарту від 28.07.2010 р. № 327 (далі — КП), не передбачена, а згідно з пунктом 2.14 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Мінпраці, Мін’юсту і Мінсоцзахисту населення від 29.07.1993 р. № 58 (із змінами, внесеними наказом Мінпраці та Мін’юсту від 26.03.1996 р. № 29, наказом Мінпраці та Мін’юсту від 08.06.2001 р. № 259/34/5), записи про найменування роботи, професії або посади, на яку прийнятий працівник, виконуються для робітників і службовців відповідно до найменування професій і посад, зазначених у КП, то вводити таку назву до штатного розпису не можна. Тобто, для назви “водій кари” необхідно знайти у КП відповідник.
Для навантаження, розвантаження та перевезення вантажів на промислових підприємствах, складах, базах, залізничних станціях, у портах застовуються компактні транспортні засоби – електро- та автовізки різних систем, в тому числі обладнані підйомними платформами та кранами. Вони також можуть називатися або “підлоговий транспорт”, або “автокар”, “електрокар”.
У КП передбачається професійна назва роботи “Водій електро- та автовізка” з кодом КП 8334.
Кваліфікаційні характеристики та перелік основних робіт, які властиві для професії водій електро- та автовізка, є у випусках ДКХП:
1 — “Професії працівників, що є загальними для всіх видів економічної діяльності” (затверджений наказом Мінсоцполітики від 29.12.2004 р. № 336);
87 — “Житлово-комунальне господарство населених пунктів” (затверджений наказом Держкомбуду від 14.06.1999 р. № 144).
Застосування цієї посади не обмежене певними галузями. Її може впровадити будь-яке підприємство. Саме цю посаду доцільно включити до штатного розпису.