Як відомо, починаючи з цього року ДФС почала публікувати План-графік планових перевірок платників податків (опублікований на сайті ДФС) відповідно до змін до Податкового Кодексу, які набули сили ще в 2017 році.
Порядок формування плану - Графіка проведення документальних планових перевірок платників податків затверджено наказом Мінфіну № 524 від 02.06.2015 р.
Нагадаємо, що в зазначений план-графік відповідно до ст. 77 ПКУ відбираються платники податків, які мають ризики несплати податків та зборів, невиконання іншого законодавства, яке має право контролювати ДФС. Періодичність таких перевірок залежить від ступеня ризику в діяльності платників податків, який може бути високим, середнім та незначним. Відповідно, платники податків з високим рівнем ризику порушень податкового законодавства мають найбільші шанси призначення щорічної планової перевірки.
Порядок формування плану-графіка визначає всього 44 ризики в діяльності платників податків, з яких 18 - високого ризику, 19 - середнього та 7 - незначного. Слід зазначити, що платники податків з критеріями ризиків визначаються Інформаційними системами ДФС автоматично на підставі даних платників податків, які подають звітність, а також інформації про зовнішньо-економічну діяльність. Також таку інформацію ДФС надають правоохоронні органи (зокрема, про розслідування справ щодо фіктивних підприємств).
Слід зазначити, що якщо раніше (до 2015 року) крім ризиків податкові органи використовували й інші критерії для проведення планових перевірок - величина основних фондів підприємств, їх оборот, то тепер такі фактори прямо не впливають на включення в план-графік.
До головних ризиків високого ступеня, які ДФС враховує при плануванні перевірок, відносяться, зокрема, такі ризики, як:
- рівень зростання податку на прибуток нижче на 50 і більше відсотків рівня зростання доходів платника податку;
- рівень зростання податку на прибуток нижче на 50 і більше відсотків рівня оплати податку на прибуток у відповідній галузі економіки;
- рівень зростання податку на додану вартість нижче на 50 і більше відсотків рівня оплати податку у відповідній галузі економіки;
- наявність відносин з контрагентами, які знаходяться в розшуку, або ліквідовані, або визнані банкрутами, якщо сума таких операцій перевищує 5 млн. грн. або перевищує 5% обсягу операцій, але не менше 100 тис. грн .;
- наявність інформації про вчинення безтоварній операції з сумою ПДВ понад 1 млн. грн. або 5% обсягу операцій, але не менше 100 тис. грн .;
- здійснення зовнішньоекономічних операцій через нерезидентів-засновників і нерезидентів, які зареєстровані в офшорних зонах за непрямими постачаннями з сумою операцій, що перевищує 5 млн. грн. або перевищує 5% обсягу операцій, але не менше 100 тис. грн .;
- декларування збитковості протягом двох податкових періодів поспіль;
- наявності інформації від правоохоронних органів або від інших структурних підрозділів ДФС про відносини з клієнтами, які мають ознаки фіктивності та є кримінальне провадження за даним фактом, реєстрація яких скасована судом, щодо яких встановлено неподання звітності більше двох періодів поспіль, щодо яких встановлено факти кримінального переслідування про ухилення від податків.
Те, що саме ці критерії приймаються ДФС в якості основних при ухваленні рішення про проведення планових перевірок, підтверджується повідомленням на сайті ДФС.
Зокрема, ДФС вказала, що в 2018 році планові перевірки заплановані у 5,5 тисячі платників податків-юридичних осіб з оборотом 1,2 млрд. грн., проти 5,1 тисяч перевірок в 2017 році.
Критеріями, за якими відбиралися платники податків, ДФС вказала:
- 2 901 - мають рівень сплати податку на прибуток нижчих за рівень сплати по відповідній галузі;
- 2 881 - мають рівень сплати ПДВ нижчих за рівень сплати по відповідній галузі;
-1 050 - задекларували від'ємне значення об'єкта оподаткування податку на прибуток в сумі майже 117,2 млн. грн .;
- 385 - мали відношення з контрагентами, що знаходяться в розшуку, ліквідовані, збанкрутували на загальну суму операцій 591 млн. грн .;
- 372 - мають розбіжності між податковими зобов'язаннями та податковим кредитом на загальну суму 399 млн. грн .;
- 199 - здійснювали операції з придбання товарів (послуг) у сумнівніх постачальників на загальну суму 207 млн. грн .;
- 34 - здійснили зовнішньоекономічні операції на загальну суму майже 8 млрд грн через нерезидентів, зареєстрованих в офшорних зонах».
Хотілося б рекомендувати платникам податків, особливо тим, у яких в поточному році має бути планова перевірка, залучити досвідченого адвоката-фахівця з податкового права для того, щоб провести аудит операцій платника податків, визначити найбільш вразливі місця в «захисті» підприємства і підготувати всі необхідні первинні документи в тому вигляді, який буде необхідний для захисту інтересів платника податків в суді.
Як показує практика, планова перевірка практично в 99% випадків призводить до негативних для платника податків наслідків у вигляді донарахування податкових зобов'язань і штрафів для такого платника податків, причому, більшість з них абсолютно не підозрюють про такі «порушення». Як правило, основними причинами таких донарахувань є якраз взаємини з контрагентами, які ДФС відносить до сумнівних. Але це вже зовсім інша історія.
Ігор Січеславський, адвокат, директор ТОВ «Юридичне бюро Січеславського», sicheslavskiy@gmail.com
тел. 067 847 98 92