Для визначення розміру орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок (п. 289.1 ПКУ).
Правові засади проведення оцінки земель в Україні визначено Законом України від 11.12.2003 р. № 1378-IV «Про оцінку земель» (далі – Закон №1378).
Дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформлюються як витяг із технічної документації з нормативної грошової оцінки земель, який відповідно до ст. 23 Закон № 1378 видається відповідним територіальним органом Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру.
Підставою для проведення оцінки земель є рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування (ст. 15 Закону №1378).
Періодичність проведення нормативної грошової оцінки земель (не рідше одного разу на 5 – 7 років) визначено ст. 18 Закону №1378.
Пунктом 5 Типового договору оренди землі, затвердженого постановою КМУ від 03.03.2004 р. № 220 (далі – Типовий договір), передбачено відображення нормативної грошової оцінки земельної ділянки (земельних ділянок) на дату укладення договору.
Розмір орендної плати переглядається, зокрема у разі зміни нормативної грошової оцінки земельної ділянки (земельних ділянок) державної та комунальної власності (п.13 Типового договору).
Відповідно до ч. 1 ст. 73 Закону України від 21.05.1997 р. № 280/97-ВР «Про місцеве самоврядування в Україні» рішення органів місцевого самоврядування є обов’язковими для виконання.
Враховуючи вищевикладене, якщо органи місцевого самоврядування приймають рішення про нову нормативну грошову оцінку землі з урахуванням вимог щодо строку його прийняття та оприлюднення, розмір орендної плати обчислюється із застосовуванням такої нормативної грошової оцінки.