За її словами, існує велика кількість доказів того, що податок на виведений капітал дасть поштовх економічному зростанню – сприятиме появі нових робочих місць, збільшенню рівня заробітних плат і надходжень до бюджету та державних цільових фондів – ПДВ, податку на доходи фізичних осіб, ЄСВ.
«За базовим песимістичним сценарієм, за яким прийнято рахувати, протягом 5 років очікується додатковий ефект для бюджету за рахунок генерації тих податків, які я назвала, у сумі 150 мільярдів гривень», – наголосила народний депутат, відмітивши, що зазначені прогнози погоджені з Мінекономрозвитку та Мінфіном.
На її переконання, втрати Державного бюджету у перші роки дії податку, котрі викликали занепокоєння в МВФ, неминучі. Однак мінімізувати ризики – перекрити ненадходження можливо, якщо сформувати бюджет на 2019 рік в рамках дефіциту, погодженого з МВФ.
Голова Комітету запевнила, що введення податку на виведений капітал – унікальна можливість дати поштовх малим і середнім підприємствам розвинути інфраструктуру, оновити основні фонди.
Саме тому малі та середні підприємці схвально поставляться до податкової новели – Асоціація малого та середнього бізнесу в Україні вже підтримує законопроект стовідсотково. У той час як транснаціональні компанії, котрі від самого початку були проти – думку вже змінюють, адже новий податок позитивно впливатиме і на їхній розвиток також.
«Відтак якщо гроші не виводяться за межі операційної діяльності підприємства – податок не сплачується, але якщо виводяться або виплачуються дивіденди – податок сплачується, але не більший аніж той, що сплачується зараз», – пояснила вона.
Таким чином податок на виведений капітал перш за все має на меті консолідацію всіх видів бізнесу – великого, середнього і малого.