У квітні 2018 року споживча інфляція продовжила сповільнюватися третій місяць поспіль і становила 13,1% у річному вимірі (порівняно з 13,2% у березні). Інфляція у місячному вимірі знизилася з 1,1% у березні до 0,8% у квітні. Про це свідчать дані, опубліковані Держстатом.
Хоча Нацбанк очікував на подальше зниження інфляції в річному вимірі, її квітневий показник дещо перевищив прогноз, опублікований у "Інфляційному звіті" за квітень 2018 року, переважно за рахунок впливу найбільш волатильних компонент.
Як і в попередні місяці, на високих показниках інфляції позначилося подальше зростання виробничих витрат, зокрема на оплату праці, а також швидке відновлення споживчого попиту. Крім того, на цінах на окремі імпортовані непродовольчі товари відобразилося послаблення курсу гривні наприкінці 2017 – початку 2018 року, оскільки ці товари закуповуються роздрібними мережами з випередженням, наприклад, весняно-літні колекції одягу та взуття. Також підтримували значний інфляційний тиск і високі інфляційні очікування окремих груп економічних агентів.
Водночас проведення Національним банком жорсткої монетарної політики продовжувало стримувати зростання цін. Найвідчутніше її вплив проявився через канал обмінного курсу гривні, сприяючи його зміцненню з кінця січня 2018 року. Це, в свою чергу, позначилося насамперед на цінах на імпортовані товари з коротшим терміном реалізації.
Під впливом суттєвого послаблення курсу гривні наприкінці 2017 – початку 2018 року та пожвавлення споживчого попиту прискорилося зростання цін на непродовольчі товари (до 4,2% р/р), зокрема на одяг та взуття, фармацевтичні та медичні товари, меблі, товари для особистого догляду тощо.
Водночас зміцнення курсу гривні, що триває з кінця січня, позначилося на цінах на товари з коротшим терміном реалізації. Так, зростання цін на продукти харчування з високим ступенем обробки трохи уповільнилося (до 11,7% р/р). Додатковим чинником виступило також повільніше зростання цін на сировину, насамперед завдяки розширенню імпортної пропозиції. Зокрема дещо уповільнилося зростання цін на вироби з м’яса та молочні продукти.
Темпи зростання вартості послуг, що входять до базової інфляції, також знизилися (до 14,5% р/р), у тому числі завдяки зміцненню обмінного курсу гривні. Зокрема, меншими темпами зростала вартість послуг закладів особистого догляду, кінотеатрів, медичних послуг. Крім того, знизилися темпи зростання тарифів на утримання будинків та прибудинкових територій. Однак зростання вартості низки інших послуг (закладів громадського харчування, мобільного зв’язку, таксі тощо) пришвидшилось, що відображало подальший тиск з боку споживчого попиту та виробничих витрат, у тому числі на оплату праці.
Відхилення від прогнозу відбулося насамперед за рахунок цін на м’ясо, темпи зростання яких збільшилися. Зокрема суттєво підвищилися ціни на свинину, що серед інших чинників було зумовлено високим святковим попитом та обмеженою пропозицією. Також вищими темпами зростали ціни на яйця, що відбулося внаслідок збереження значного зовнішнього попиту.
Водночас зменшилися темпи зростання цін на овочі та фрукти. Зокрема, нижчими темпами зростали ціни на овочі борщового набору, насамперед завдяки сприятливій базі порівняння. Також нижчими темпами зростали ціни на банани завдяки корекції світових цін на ці фрукти, а також цитрусові завдяки розширенню імпортної пропозиції.
За оцінками Національного банку, відхилення фактичної інфляції у квітні від прогнозу є незначним та може бути нівельоване у наступні місяці. До того ж, монетарні умови є наразі достатньо жорсткими, щоб забезпечити поступове зниження споживчої інфляції у відповідності до прогнозу Національного банку (8,9% р/р на кінець 2018 року) та її повернення до цільового діапазону у середині 2019 року.