Автор: Костянтин Симоненко, UBR.ua.
Податківці розповіли, як виявляють схемщиків і на що звертають увагу при перевірках
Після запуску оновленої системи зупинки реєстрації податкових накладних з 23 березня 2018 року, як стверджують в Офісі великих платників податків ДФС, не була заблокована жодна податкова накладна. У той же час малий і середній бізнес продовжує скаржитися на труднощі, які постійно виникають з реєстрацією ПН і розрахунків коригування (РК).
UBR.ua розпитав директора департаменту адміністративного оскарження та судового супроводу ДФС Ірину Антоненко про те, як вони виявляють зловживання і які шляхи обходу системи використовують платники податків.
Чи багато скарг ви отримуєте від бізнесу на зупинку податкових накладних за новими критеріями ризику?
Якщо в період з 1 липня 2017 року і до тимчасової зупинки системи моніторингу критеріїв оцінки ризику (СМКОР) 1 січня 2018-го, ми отримували в середньому понад 300 скарг на місяць, то зараз, кількість претензій скоротилася до 230 в місяць. Ми це безпосередньо пов'язуємо з початком роботи нової системи оцінки ризиковості операцій, а також з урахуванням показників, які визначають позитивну податкову історію платника.
Може бути, платники просто розчарувалися в можливостях адміністративного оскарження та одразу подають в суд?
Ми можемо фіксувати тільки подані скарги, а скільки платників відразу звернулися в суд відбражається в загальній статистиці справ щодо оскарження різних питань по відшкодуванню ПДВ.
Звичайно, частина претензій не реєструється, через неправильне їх оформлення. Тому недавно ми розмістили на сайті ДФС зразок заповнення такої скарги, яка подається в електронному вигляді, щоб запобігти випадкам її неправильного оформлення, що також часто трапляється.
Хочу звернути увагу, що підтвердженням реєстрації в ДФС скарги є отримання платником податків квитанції в електронному вигляді у текстовому форматі, в якому вказана дата і номер реєстрації скарги.
І все-таки, як багато випадків оскарження рішень ДФС у частині бюджетного відшкодування ПДВ?
За чотири місяці цього року (за станом на 1 травня 2018 року) на розгляді в судах знаходилося 776 справ про стягнення бюджетної заборгованості з ПДВ на загальну суму 2,8 млрд грн. За цей період було розглянуто всього 30 справ на загальну суму 36 млн грн.
Яка частина з них стосується справ, розпочатих в цьому році?
Поки таких справ всього 17, що становить лише 2,2% від загальної кількості спорів по ПДВ. За сумами й того менше - всього 15,9 млн грн, тобто близько 0,6%.
На чию користь найчастіше судами приймаються рішення?
Судова практика з питань бюджетного відшкодування ПДВ неоднозначна. Зокрема, в суперечках щодо зменшення сум відшкодування, суди стають на бік ДФС, коли приходять до висновку, що недоведеність фактичного проведення операції (тобто, нездійснення операції) позбавляє первинні документи юридичної значущості для отримання податкової вигоди (наприклад, постанова Верховного Суду від 17.04. 2018 р. у справі № 804/27/17).
Навіть коли ці первинні документи правильно оформлені, але неправидиві, вони вважаються юридично дефектними. Скажімо, якщо показаний в них рух коштів не підтверджується зв'язком з госпдіяльністю учасників цих операцій.
При цьому відсутність ділової мети угоди також є підставою для відмови в наданні податкової вигоди, тобто, податкового кредиту.
Як ви доводите необґрунтованість податкової вигоди?
Ми доводимо неможливість проведення платником операцій з урахуванням місцезнаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, які були б необхідні для виробництва товарів або надання послуг. Наприклад, якщо зазначений в документах виробник товару не веде підприємницької діяльності або у нього відсутні первинні документи.
Також викликає підозру, якщо проводяться операції з товаром, що не вироблявся або не міг бути випущений в обсязі, який вказаний в податковому обліку. Наприклад, відсутність управлінського або технічного персоналу, виробничих потужностей, складів або транспортних засобів.
Буває, що платники враховують для цілей оподаткування тільки ті операції, які безпосередньо пов'язані з виникненням податкової вигоди. А ми встановлюємо, що для певного виду діяльності потрібно провести (і показати в документах) також і інші господарські операції.
Тому предметом доведення в таких справах стають обставини, що підтверджують або навпаки, спростовують реальність операції, а разом з нею і податкових зобов'язань платника.
Нерідко ДФС звинувачує платників в участі у різного роду «схемах». На що звертають увагу зараз податківці в першу чергу і що викликає підозру?
Існуючі схеми ухилення від оподаткування зараз - це розгалужена мережа ланцюжків «віртуально» оформлених відносин між різними суб'єктами. Кожне з цих підприємств виконує свої функції в схемі, використовуючи не тільки фіктивне підприємництво, а й прогалини в законодавстві.
Найчастіше ми спостерігаємо формування неправомірного податкового кредиту коштом імпортерів або вітчизняних виробників і оптових торговців товарами широкого споживання, коли фактично товар продається за готівку, а за документами він реалізується учасникам схеми.
Відбувається так званий «розрив» ланцюжка - документальне оформлення нереальних операцій з продажу продукції іншої номенклатури, яка відрізняється від тієї, яку нібито придбало підприємство. У цих «скрутках» на виході вписується товар, який потрібен покупцеві для формування схемного податкового кредиту.
Виробничі підприємства зацікавлені заощадити на сплаті ПДВ, тому намагаються штучно перенести більшу частину реальної бази оподаткування з ПДВ на посередників. Для цього підприємства відпускають свою продукцію значно дешевше від ринкових цін, а вже пов'язані з ними посередники перекривають свої податкові зобов'язання за рахунок схемного податкового кредиту.
Ще одна поширена схема - легалізація продукції невідомого походження. Наприклад, зерна, яке аграрії виростили «в тіні» або іншої продукції з особистих домогосподарств.
Ми також детально розглядаємо операції з оформлення повністю безтоварних трансакцій, коли за документами купуються послуги, які реально не надавалися.
Треба розуміти, що метою податкових схем є не тільки ухилення від сплати ПДВ, а й створення передумов для правового «відбілювання» дій підприємств реального сектора - споживачів фіктивного податкового кредиту. Щоб уникнути відповідальності та ускладнити контроль, вони створюють масу так званих транзитних фірм, які самі не ведуть ніякої діяльності, не мають власних активів як необоротних (будівель, виробництв і т.п.), так і фінансових. Вони змінюються з певною періодичністю, а їх місцезнаходження часто неможливо встановити.
І як ви їх вираховуєте?
Проводимо документальні перевірки сумнівних компаній, проте ці заходи реагування не завжди ефективні, тому що ми реагуємо вже на слідство, а не на причину виникнення таких схем.
Потрібно викорінити в правовому полі наявні передумови для їх функціонування, щоб позбавити тіньову економіку джерела живлення.
Що ви пропонуєте?
Ввести чітку і конкретну базу, яка б визначала нереальні (фіктивні) операції, а також позбавити платників права відображати в податковій звітності такі операції. Незалежно від факту реєстрації податкової накладної в ЄРПН, якщо ми виявимо таку фіктивну операцію в результаті документальної перевірки.
Треба також встановити відповідальність у вигляді анулювання реєстрації платника ПДВ за систематичне ухилення від податкового контролю при відсутності компанії за місцем реєстрації.
Не зайвим буде і посилення кримінальної відповідальності за ухилення від сплати податків та фіктивне підприємництво, перш за все в разі нанесення державі шкоди у великому та особливо великому розмірі.