Відповідно до Конституції України іноземці та особи без громадянства, що перебувають в Україні на законних підставах, мають ті ж самі права, свободи, а також обов’язки, як і громадяни України, за винятком випадків, передбачених Конституцією, законами чи міжнародними договорами України. Ця гарантія також стосується і права на їх трудову діяльність. У свою чергу роботодавцю для працевлаштування такого працівника на умовах трудового договору необхідно мати дозвіл державної служби зайнятості на використання праці іноземців та осіб без громадянства.
Нажаль є підприємства, які нехтують вимогами діючого законодавства, порушуючи права своїх працівників, зокрема іноземців. Протягом 2016-2018 років встановлено порушення роботодавцями трудового законодавства стосовно чотирьох іноземців. Суб’єкти господарювання, що допустили порушення були притягнені до відповідальності відповідно до ст. 265 Кодексу законів про працю України (далі — КЗоТ).
КЗоТ передбачено, зокрема, що трудові відносини іноземних громадян, які працюють на підприємствах, в установах, організаціях України, регулюються законодавством української держави. Зокрема особливості прийому на роботу іноземців та осіб без громадянства визначені Законом України «Про зайнятість населення».
Оформлення документів, необхідних для отримання дозволу на використання праці іноземців здійснює роботодавець, який запрошує на роботу іноземця. Порядок видачі, продовження строку дії та анулювання дозволів на використання праці іноземців та осіб без громадянства затверджено постановою Кабміну від 08.04.2009 р. № 322.
Цей дозвіл надає право роботодавцю тимчасово використовувати працю конкретного іноземця на конкретному робочому місці або певній посаді. Проте, слід пам’ятати, що іноземці та особи без громадянства не можуть призначатися на окремі посади або займатися певною трудовою діяльністю, якщо відповідно до законодавства України призначення на ці посади або заняття такою діяльністю пов’язане з належністю до громадянства України.