Ціна в ПН має більше двох знаків після коми

17.09.18

"Вісник. Офіційно про податки".

Платник податку — покупець отримав податкову накладну від постачальника, в якій вказано ціну з кількістю знаків більше двох після коми. Чи може платник включити до податкового кредиту таку податкову накладну?

Пунктом 198.6 ПКУ визначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв’язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі — ЄРПН) податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п. 201.11 ПКУ.

Обов’язок платника податку скласти на дату виникнення податкових зобов’язань податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в ЄРПН, у передбачений ПКУ термін, установлено п. 201.1 ПКУ.

У податковій накладній вказуються в окремих рядках обов’язкові реквізити, зокрема «Ціна постачання без урахування податку».

Згідно з п. 201.10 ПКУ податкова накладна, складена та зареєстрована в ЄРПН платником податку, який здійснює операції постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 01.07.2017 р. в ЄРПН платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Відповідно до п. 188.1 ПКУ база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку на реалізацію суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, збору на обов’язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв’язку, ПДВ та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками — суб’єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів)).

Отже, база оподаткування ПДВ тієї чи іншої операції з постачання товарів/послуг визначається у порядку, передбаченому ст. 188 ПКУ, та обраховується шляхом множення кількості (об’єму, обсягу) поставлених товарів/послуг на їх ціну (без ПДВ).

Підпунктом 194.1.1 ПКУ встановлено, що ставка податку становить 20 %, 7 % бази оподаткування і додається до ціни товарів/послуг.

Форму та порядок заповнення податкової накладної затверджено наказом № 1307 (далі — Порядок № 1307).

Відповідно до п. 16 цього Порядку у графі 6 податкової накладної зазначається кількість (об’єм, обсяг) постачання товарів/пос­луг, у графі 7 — ціна постачання одиниці товару/послуги без урахування ПДВ, у графі 10 — обсяг постачання (база оподаткування) без урахування ПДВ (значення графи 10 обраховується шляхом множення значення графи 6 на значення графи 7).

Пунктами 4 та 16 Порядку № 1307 передбачено, що усі графи податкової накладної, що мають вартісні показники, заповнюються в гривнях з копійками (крім показника графи 7 у разі якщо для нього інше передбачено чинним законодавством). При цьому у кількісному показнику податкової накладної необхідною кількістю знаків після коми вважається така кількість, якої достатньо для правильного розрахунку вартісного показника у графі 10 податкової накладної.

Таким чином, зареєстрована в ЄРПН податкова накладна, в якій вказано ціну постачання одиниці товару/послуги, яка містить після коми більше ніж два знаки, є підставою для формування податкового кредиту за умови відповідності іншим вимогам, встановленим ПКУ.

Алла Кононова, начальник відділу розгляду звернень з ПДВ Управління вдосконалення непрямого оподаткування Департаменту методологічної та нормотворчої роботи ДФСУ
Євген Меньшенін, головний державний інспектор