Під час проведення перевірки фахівцем контролюючого органу встановлено порушення положень п. 44.3 ПКУ, а саме незабезпечення зберігання документів, пов'язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, не менш як 1095 днів з дня подання податкової звітності, для складання якої використовуються зазначені документи, Верховний Суд погодився з висновками попередніх судів щодо правомірності застосування до позивача суми штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 510 грн., оскільки положеннями п. 121.1 ПКУ передбачено відповідальність, зокрема, за незабезпечення платником податків зберігання первинних документів. Разом з тим, диспозиція п.п. 121.1 ПКУ застосовується в тому числі і у випадку вчинення бездіяльності щодо організації належного та безпечного зберігання первинних документів (прийому-передачі, транспортування тощо).
Крім того, судами першої та апеляційної інстанції цілком обґрунтовано відзначено, що дії платника податків щодо повідомлення контролюючого органу про втрату, пошкодження або дострокове знищення документів, зазначених в пунктах 44.1, 44.3 ПКУ, не звільняють його від відповідальності, а лише дають можливість з дня, що настає за днем надходження повідомлення до контролюючого органу, протягом 90 календарних днів відновити втрачені документи.