Автор: Наталія Сухарева, аудитор, керівник податкового та митного департаменту юридичного об’єднання ID Legal Group.
Наша сьогоднішня публікація буде актуальною для тих СГД, які мають на меті здійснювати операції з виплати інших доходів нерезидентам з джерелом його походження з України. А отже, визначимо основні моменти, які треба знати такому платнику податку.
На початку з'ясуємо, що вважається доходом з джерелом походження з України, згідно до норм ПКУ.
Отже, таким доходом вважається будь-який дохід, який отримує нерезидент на території України від будь-якої діяльності такого нерезидента (підпункт 14.1.54 ПКУ).
Який порядок та за якими ставками оподатковуються інші доходи?
Нормою ПКУ визначено перелік доходів, які отримуються нерезидентом із джерелом їх походження з України, та які підлягають оподаткуванню за відповідними ставками (пункт 141.4 ПКУ).
Стосовно оподаткування інших доходів, які отримуються нерезидентом від провадження діяльності на території України, порядок оподаткування передбачено підпунктом «й» підпункту 141.4.1 ПКУ, зі ставкою оподаткування розміром 15%.
Проте, слід зауважити, що застосування ставки 15% для такого виду доходів, як «інші доходи» передбачено у випадку, якщо інше не передбачено нормами міжнародних договорів України про уникнення подвійного оподаткування (підпункт 141.4.2 ПКУ).
Які доходи відносяться до визначення «інші доходи» в розумінніпідпункту «й» підпункту 141.4.1 ПКУ?
Підпунктами «а-й» підпункту 141.4.1 ПКУ встановлений повний перелік доходів із джерела їх походження з України, які підлягають оподаткуванню за ставкою 15%,якщо інше не передбачено нормами міжнародних договорів.
Такими доходами є проценти, дисконтні доходи, дивіденди, роялті, фрахт, доходи від інжинірингу, тощо.
На нашу думку, якщо доходи, отримані нерезидентом із джерелом їх походження з України не підпадають під перелік доходів визначених підпунктами «а-ї» підпункту 141.4.1 ПКУ, у такому разі такі доходи будуть підпадати під визначення підпункту «й» підпункту 141.4.1 ПКУ, як «інші доходи від провадження нерезидентом господарської діяльності на території України».
Крім того, як вважають фахівці ДФС надаючи ІПК стосовно віднесення до складу «інших доходів» (п. п «й» п. п 141.4.1 ПКУ), зокрема розуміються інші доходи від провадження нерезидентом господарської діяльності на території України, як доходи отримані нерезидентом у вигляді:
- нарахованої нерезидентом неустойки за невиконання договірних та платіжних зобов’язань, у вигляді (штрафу, пені) (лист ДФСУ від 19.04.2018 № 1719/6/99-99-15-02-02-15/ІПК);
- дохід нерезидента у вигляді суми дисконту за векселем при його погашенні резидентом (лист ГУ ДФС у Дніпропетровській області від 28.02.2018 року).
А тепер повертаємось до норми ПКУ (підпункт 141.4.2 ПКУ), яким передбачено що у разі виплати нерезиденту доходу, резидент має врахувати норми міжнародних договорів, що набули чинності щодо уникнення подвійного оподаткування. Тому що такі міжнародних договорів мають пріоритет перед застосуванням норм ПКУ.
Перелік країн з якими укладено міжнародні договори, що набули чинності щодо уникнення подвійного оподаткування, наведено в листі ДФС України від 02.01.2018 р. № 78/7/99-99-01-02-02-17.
Звертаємо увагу, пунктом 103.1 ПКУ встановлено правила застосування міжнародного договору. Ці правила застосовуються для повного звільнення від оподаткування доходів з джерелом їх походження з України.
Для застосування цього правила з метою аби не утримувати податок з доходу нерезидента із джерелом їх походження з України, такий нерезидент повинен надати резидентові (особа, яка виплачує нерезиденту - доходи) довідку (або її нотаріально засвідченої копії) та у випадку, якщо це передбачено положенням міжнародного договору – інші документи (п. 103.4 ПКУ).
Яку інформацію повинна містити довідка від нерезидента в розуміннінорм ПКУ?
Довідка, яка надається нерезидентом повинна містити інформацію стосовно того, що нерезидент є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір (п.103.5 ПКУ). Така довідка повинна видаватися компетентним органом такої країни, який визначений міжнародним договором України.
Форма довідки, затверджується відповідно до законодавства такої країни. Крім того, така довідка повинна бути належним чином легалізована, перекладена відповідно до законодавства України (пункт 103.5 ПКУ).
Легалізації довідки
Легалізація довідки залежить від країни резидентом якої є особа. Такі способи легалізації можуть бути або проставляння апостиль на документі або консульська легалізація. Довідка, на якій проставлено апостиль, не потребує подальшого засвідчення.
Щодо проставляння апостилю на довідці, яка надається нерезидентом
У зв’язку з набранням чинності Гаазької Конвенції (22 грудня 2003 року) для України, скасовано вимогу легалізації іноземних офіційних документів, 1961 року .
А отже, для країн, які є сторонами Конвенції (для України Конвенція набула чинності 22.12.2003), апостиль допускається що відміняє вимогу легалізації іноземних офіційних документів, від 05.10.61 р.
Апостиль є штампом на документі. Документ з апостиль дозволяє визнавати його на території будь-якої країни - учасниці Конвенції. Проставити апостиль на довідку треба в країні нерезидента.
Щодо консульської легалізація довідки, яка надається нерезидентом
Легалізована довідка від нерезидента повинна містити штамп посвідчення справжності підписів відповідно до зразка (відповідно до Інструкції, затверджена наказом МЗС від 04.06.02 р. № 113). Консульську легалізацію здійснює консульство України.
Зауважуємо, що є категорія країн від яких довідки від нерезидентів приймаються контролюючими органами без легалізації. Підстави для такого прийняття та перелік країн викладено в листі ДПСУ від 20.07.2012 №12968/6/12-0016.
Наразі, викладені основні моменти, які необхідно знати СГД, у разі здійснення таким платником податку,операції з нерезидентом по виплати інших доходів.