Автор: Вороная Наталія, редактор, Нестеренко Максим, податковий експерт, Чернишова Наталія, податковий експерт
Це одне з головних запитань для кожного суб’єкта господарювання, який збирається здійснювати діяльність у сфері торгівлі, громадського харчування та/або послуг. Чи потрібно йому використовувати для розрахунків у такій діяльності реєстратори розрахункових операцій (далі — РРО)? Актуалізувати відповідь на це запитання буде не зайвим, адже з 01.01.2019 р. список тих, хто повинен застосовувати РРО, поповнився черговими «новобранцями». Кого ж закон на сьогодні зобов’язує обзавестися РРО, а хто може без них обійтися? Про це ви дізнаєтеся просто зараз!
Розпочнемо з тих, кого законодавець зобов’язує використовувати РРО. Їх перелік наведено в ст. 3 Закону про РРО.
Так, застосовувати РРО повинні суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для її подальшого переказу.
Згідно зі ст. 2 Закону про РРО розрахункова операція — це приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), а також видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу). У разі застосування банківської платіжної картки розрахунковою операцією вважають оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.
З вищезгаданих норм можна дійти декількох висновків.
По-перше, РРО застосовують тільки при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також при здійсненні операцій з приймання готівки для її подальшого переказу.
У разі здійснення операцій, не пов’язаних з реалізацією, РРО не застосовують
Із цим погоджуються і фіскали в консультації з підкатегорії 109.03 БЗ* (див. наш коментар у«Податки та бухгалтерський облік», 2018, № 23, с. 3). До позареалізаційних податківці відносять надходження за тими операціями, доходи від яких уключають до складу інших операційних або інших доходів (зокрема, надходження від відшкодування раніше списаних активів, роялті, реалізації необоротних активів, утримуваних для продажу, тощо).
* База знань, розміщена на офіційному сайті ДФСУ (http://zir.sfs.gov.ua).
Водночас вони продовжують наполягати на тому, що такі позареалізаційні надходження, як отримання орендних платежів та плати за передані корпоративні права, потрібно проводити через РРО (див. підкатегорії 109.02 і 109.03 БЗ).
По-друге, обов’язок щодо використання РРО згідно з преамбулою до Закону про РРО стосується тільки суб’єктів господарювання. Підтвердженням цьому слугує консультація фіскалів у підкатегорії 109.03 БЗ. У ній податківці говорять про те, що не зобов’язані керуватися вимогами Закону про РРОфізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність.
Проте пам’ятайте: за традицією, що склалася, як незалежних професіоналів органи фіскальної служби беруть на облік не всіх перелічених у п.п. 14.1.226 ПКУ осіб, а тільки нотаріусів, адвокатів, судових експертів, приватних виконавців і арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів). Узяття на облік інших категорій незалежних професіоналів здійснюють у разі їх реєстрації як ФОП (див. п.п. 1 п. 6.7 Порядку № 1588 і лист ДПАУ від 14.02.2011 р. № 1956/5/29-2016). А отже, на них згадана консультація податківців не поширюється. Детально про незалежних професіоналів читайте в «Податки та бухгалтерський облік», 2018, № 71, с. 10.
По-третє, застосування РРО поширюється як на готівкові розрахунки, так і на розрахунки в безготівковій формі із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо. Якщо ж суб’єкт господарювання здійснює розрахунки в безготівковій формі через банківські установи (без використання карток), застосовувати РРО йому не потрібно (див. підкатегорію 109.03 БЗ).
Зверніть увагу! РРО має бути на кожному місці проведення розрахунків. При цьому згідно зі ст. 2 Закону про РРО місцем проведення розрахунків є:
— місце, де здійснюються розрахунки з покупцем за продані товари (надані послуги) та зберігаються отримані за реалізовані товари (надані послуги) готівкові кошти;
— місце отримання покупцем попередньо оплачених товарів (послуг) з використанням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо.
Таким чином, якщо в одному приміщенні є декілька місць проведення розрахунків, то на кожному такому місці має бути окремий РРО.
Тепер поговоримо про тих щасливчиків, яких поки що не торкнувся обов’язок застосовувати РРО. Ясна річ, не зобов’язані застосовувати РРО суб’єкти господарювання, які здійснюють операції, не пов’язані з реалізацією товарів/послуг і прийманням готівки для її подальшого переказу. Це випливає безпосередньо зі ст. 3 Закону про РРО, і про це ми вже говорили вище.
Інші щасливчики наведені в ст. 9 і 10 Закону про РРО. Ключова відмінність між двома групами РРО-«звільненців» така. Суб’єкти господарювання з Переліку № 1336, на який посилається ст. 10 Закону про РРО, замість РРО повинні застосовувати розрахункові книжки (далі — РК) та книги обліку розрахункових операцій (далі — КОРО). А ось суб’єкти господарювання, згадані в ст. 9 Закону про РРО, вільні і від цього — вони не зобов’язані застосовувати ні РРО, ні КОРО з РК. Саме із цієї групи «звільненців» ми й почнемо.
Отже, випадки, коли можна обійтися без застосування як РРО, так і РК з КОРО, наведені в ст. 9 Закону про РРО. Давайте на них поглянемо в табл. 1.1, а після поговоримо про деякі з таких випадків детальніше.
Таблиця 1.1. Випадки, що не вимагають застосування РРО і РК
| № з/п | Операції, звільнені від застосування РРО і РК | Норма Закону про РРО |
| 1 | Торгівля продукцією власного виробництва (крім ТСПТ*, що підлягають гарантійному ремонту, а також лікарських засобів та виробів медичного призначення**) підприємствами, установами та організаціями всіх форм власності, крім підприємств торгівлі та громадського харчування, у разі проведення розрахунків у їх касах з оформленням прибуткових і видаткових касових ордерів та видачею відповідних квитанцій, підписаних уповноваженою особою суб’єкта господарювання*** | |
| * Тут і далі — технічно складні побутові товари. ** Про ці винятки див. на с. 9 і 10. *** Детальніше про зазначене звільнення див. на с. 6. | ||
| 2 | Виконання всіх банківських операцій, крім операцій: — з купівлі-продажу іноземної валюти, якщо такі операції виконуються не в касах уповноважених банків; — комерційних агентів банків і небанківських фінансових установ з приймання готівки для її подальшого переказу з використанням програмно-технічних комплексів самообслуговування (далі — ПТКС)*, за винятком ПТКС, які надають можливості користувачеві здійснювати виключно операції з отримання коштів | |
| * Таким чином, якщо ПТКС належить не банку, а комерційному агенту чи небанківській фінустанові, то їм без РРО не обійтися. Але саме їм, а не продавцям товарів та послуг, які отримають грошові кошти на свій банківський рахунок (див. лист ДФСУ від 31.10.2017 р. № 2453/6/99-99-14-05-01-15/ІПК і консультацію в підкатегорії 109.02 БЗ). Хоча зазначимо: раніше податківці наполягали на тому, що суб’єкт господарювання, який використовує ПТКС при розрахунках за реалізовані товари (послуги), зобов’язаний видати покупцеві розрахунковий документ установленої форми (фіскальний чек). Такий висновок можна знайти, наприклад, у листах ДФСУ від 10.02.2015 р. № 4315/7/99-99-22-07-03-17 і від 19.11.2015 р. № 42704/7/99-99-22-07-03-17. | ||
| 3 | Продаж проїзних і перевізних документів на: — залізничному транспорті (крім приміського) з оформленням розрахункових і звітних документів; — авіаційному транспорті з оформленням розрахункових і звітних документів; — автомобільному транспорті з видачею талонів, квитанцій, квитків з нанесеними друкарським способом серією, номером та номінальною вартістю | |
| 4 | Продаж квитків державних лотерей через електронну систему прийняття ставок, що контролюється Держказначейством у режимі реального часу | |
| 5 | Продаж квитків на відвідування культурно-спортивних і видовищних закладів | |
| 6 | Продаж товарів (окрім ТСПТ, що підлягають гарантійному ремонту, а також лікарських засобів та виробів медичного призначення) і надання послуг фізособами-підприємцями (далі — ФОП), які відповідно до ПКУналежать до груп платників єдиного податку, що не застосовують РРО* | |
| * Платники єдиного податку, що не застосовують РРО, наведені в п. 296.10 ПКУ. Про них читайте на с. 8. | ||
| 7 | Здійснення фізособами торгівлі продуктовими або промисловими товарами (крім ТСПТ, що підлягають гарантійному ремонту, а також лікарських засобів та виробів медичного призначення) за готівкові кошти на ринках | |
| 8 | Продаж у кіосках, з лотків і розносок газет, журналів та інших видань, листівок, конвертів, знаків поштової оплати* | |
| * Цим звільненням можуть скористатися лише ті суб’єкти господарювання, у яких питома вага зазначеної продукції становить більше 50 % загального товарообігу, і за умови, що в продажу відсутні алкогольні напої, підакцизні непродовольчі товари, ТСПТ, що підлягають гарантійному ремонту, лікарські засоби та вироби медичного призначення. | ||
| 9 | Продаж жетонів та проїзних квитків у касах метрополітену | |
| 10 | Продаж води, молока, квасу, олії та живої риби з автоцистерн, цистерн, бочок і бідонів | |
| 11 | Продаж страв та безалкогольних напоїв у їдальнях і буфетах загальноосвітніх та професійно-технічних навчальних закладів під час навчального процесу | |
| 12 | Продаж товарів (надання послуг), якщо в місці отримання таких товарів (надання послуг) операції з розрахунків у готівковій формі не здійснюють (оптова торгівля тощо) |
Особи, звільнені від використання РРО згідно зі ст. 9 Закону про РРО, мають право застосовувати власні РРО без їх переведення у фіскальний режим роботи (ч. 4 ст. 13 Закону про РРО).
І ще. Якщо суб’єкт господарювання не застосовує РРО, він зобов’язаний видати покупцю товарів/послуг на його вимогу чек, накладну або інший письмовий документ, що свідчить про перехід права власності на них (п. 15 ст. 3 Закону про РРО). Це відповідає також вимогам п. 11 ст. 8 Закону № 1023. ЧИТАТИ ДАЛІ...
Інші матеріали із "Податки та бухгалтерський облік", 2019, № 23:
Обираємо РРО
Реєстрація і розреєстрація РРО
Підготовка РРО до використання
Використовуємо РРО
КОРО і РК: реєструємо та ведемо правильно
Платіжні термінали
Відповідальність за порушення у сфері застосування РРО та ЕПЗ
Передплатити "Податки та бухгалтерський облік"