Тамошюнас Андрій, податковий адвокат, партнер консалтингової компанії "ADA Group"
1. Про акцію «знайди свого ризикового»
З травня 2019 року в лавах ДФС розпочалась масова кампанія по виявленню «поганих» бізнес-елементів … тепер до даної «почесної» категорії може попасти практично кожний платник, як-то кажуть, на пільгових умовах … адже в багатьох випадках робити для цього нічого не потрібно … все зроблять за вас!
2. Про збіги
Сіль ситуації в тому, що старт даного заходу співпав з внесенням урядом змін до постанови КМУ 117 (наприклад, було обмежено право на подання скарг – тепер тільки на рішення регіональних комісій).
3. Про замкнуте коло неправомірності
Лише «сухі» факти, а ви судіть самі:
- П.1.6. та весь механізм «ризикового платника» придуманий звичайним листом ДФС, який не має статусу НПА;
- до складу п.1.6. входить один з критеріїв, який за своїм характером є практично безмежним , що дозволяє потрапити до «ризикових» будь-кому, буль-коли та будь-за що…
- органи ДФС впевнено не надають інформацію щодо причин віднесення до «ризикових» як на запити, так і в Електроному кабінеті;
- скарги на рішення обласних фіскальних органів про відмову у виводі з ризикових ДФСУ ігнорує з причини того, що дані питання віднесені (нагадаю листом) до повноважень регіонів;
- про практику виконання органами ДФС рішень судів, що набули чинності, навіть не нагадую!
4. Про причини «ризиковості»
4.1. Головне питання: «Як дізнатись?»
- направити до органів ДФС запит на отримання публічної інформації – за законом інформація про особу повинна бути надана протягом 5 р.д., на практиці – фіскали ігнорують цей закон та прикриваються тим, що «шкода від оприлюднення такої інформації переважає суспільний інтерес в її отриманні»;
- через суд – ініціювання судового спору та заявлення відповідного клопотання про витребування інформації (ст.80 КАСУ) – див. наприклад, ухвала Волинського ОАС від 18.07.19р. по справі №140/2108/19, ухвала ОАСК від 11.01.19р. по справі .
4.2. Підказки з практики (рейтинг ТОП-5)
1) відсутність за «юридичною» адресою;
2) "сховалися" від перевірки (в т.ч. недопуск, ненадання відповідей на запити);
3) директор з непідконтрольної території або на 3 і більше ТОВ;
4) новий платник ПДВ;
5) діяльність платника не відповідає наявній матеріально-технічній базі (в т.ч. не направлення 20-ОПП).
5. Як позбутись «ризиковості»?
- подати до регіонального органу ДФС звернення з вимогою про виведення зі статусу ризикових (необхідно аргументувати та документально спростувати всі недоліки платника, але для цього бажано їх знати, інакше доведеться працювати або навмання, або по всіх ризикових критеріях, а їх немало). При цьому, пам’ятайте, що хоча кількість звернень законодавством не обмежена, однак, строк їх розгляду (навіть за умови незначної кількості документів) на практиці займає від 5 днів до 1,5 місяця;
- оскаржити до суду – хоча позитивних прикладів немало (див. постанову Третього ААС від 15.07.19р. по справі №340/258/19, рішення Кіровоградського ОАС від 21.06.19р. по справі №340/888/19, постанову П’ятого ОАС від 18.06.19р. по справі №540/2129/18), але для бізнесу це дуже довгий шлях!
- забезпечити позов – звісно це не вирішення проблеми, але може суттєво допомогти під час усієї процедури оскарження (див. ухвалу ВОАС від 19.07.19р. по справі № 140/2108/19, від 02.07.19р. по справі №140/2038/19, ухвали ЛОАС від 13.05.19р. по справі №1.380.2019.002024, від 09.04.19р. по справі №1.380.2019.001632, ухвали ЖОАС від 29.01.19р. по справі №57зп-19/160, постанови Восьмого ААС від 03.12.18р. по справі 857/153/18, від 19.12.18р. по справі №857/3168/18).