Згідно з п.п. 286.2 ПКУ платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік.
Форма такої декларації встановлена у порядку, передбаченому ст. 46 ПКУ, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями, та звільняє від обов’язку подання щомісячних декларацій.
Згідно з п. 286.1 ПКУ підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру.
За земельну ділянку, на якій розташована будівля, що перебуває у спільній власності, зокрема, кількох юридичних осіб, податок нараховується з урахуванням прибудинкової території кожному з таких осіб пропорційно належній частці кожної особи – якщо будівля перебуває у спільній частковій власності (п. 286.6 ПКУ).
Статтею 80 Земельного кодексу України встановлено, що суб’єктами права приватної власності на землю є, зокрема, юридичні особи.
Земельна ділянка може знаходитись у спільній власності з визначенням частки кожного з учасників спільної власності (спільна часткова власність) або без визначення часток учасників спільної власності (спільна сумісна власність).
Таким чином, юридичні особи – співвласники земельної ділянки, яка перебуває у їх спільній власності (спільній частковій власності) самостійно обчислюють земельний податок пропорційно частці належній кожній з них.