Об'єктом оподаткування фізичної особи - резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід, до якого включається дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених ст. 165 ПКУ) у вигляді вартості безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг), визначеної за правилами звичайної ціни, а також суми знижки звичайної ціни (вартості) товарів (робіт, послуг), індивідуально призначеної для такого платника податку.
Під час нарахування (надання) доходів у будь-якій негрошовій формі базою оподаткування є вартість такого доходу, розрахована за звичайними цінами, правила визначення яких встановлені згідно з цим ПКУ, помножена на коефіцієнт, який обчислюється за такою формулою:
К = 100 : (100 - Сп), де
К - коефіцієнт;
Сп - ставка податку, встановлена для таких доходів на момент їх нарахування (для ставки податку 18% – коефіцієнт 1,21951).
Крім того, дохід, отриманий платником у вигляді додаткового блага, є об'єктом оподаткування військовим збором за ставкою 1,5%.
При цьому для військового збору не передбачено застосування коефіцієнта, визначеного п. 164.5 ПКУ.
Податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов'язаний утримувати ПДФО та військовий збір із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи відповідні ставки податку і збору.
Отже у разі якщо юридичною особою безоплатно передається працівнику майно, то його вартість, розрахована за звичайними цінами, включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу працівника як додаткове благо та оподатковується ПДФО та військовим збором на загальних підставах за ставками 18% та 1,5%.
Зазначена норма передбачена п.п. 163.1.1, п.п. "е" п.п. 164.2.17, п. 164.5, п.п. 168.1.1, п.п. 1.2 п. 16 1 підрозд. 10 розд. XX ПКУ.